«Ой летіла стріла» аналіз

«Ой летіла стріла» – балада про родинні взаємини, її тема, ідея, художні засоби та інші дані допоможуть підготувати літературний паспорт твору.

«Ой летіла стріла» аналіз твору (паспорт)

Автор – невідомий. Твір належить до усної народної творчості. Його записали в 1915 році в селі Погорілівці на Рівненщині.

Жанр – народна балада

Рід літератури: епос.

Тема: оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним сином.
Ідея: висловлення співчуття до загиблого.
Основна думка: Ой матінка плаче, / Поки жити буде, / А сестриця плаче, / Поки не забуде; / А миленька плаче, / Поки його бачить…

Композиція «Ой летіла стріла»

• Експозиція: діалог про причину смерті вдовиного сина.
• Зав’язка: приліт трьох рябеньких зозуль.
• Кульмінація: оплакування матері, сестри, миленької, смерть героя.
• Розв’язка: смерть рідної людини — одвічна пам’ять про неї.

У баладі «Ой летіла стріла» змальовується, як загинув удовин син від стріли. Горе рідних — безмірне. Вони, як зозулі, прилетіли та й плачуть над убитим. Де мати плаче — там «Дунай розлився», де сестра — там «слізок криниця», а де миленька — «земля сухенька». Сестра й мила скоро забудуть про втрату, а мати страждатиме довіку. У баладі присутні гіпербола, метаморфози (перетворення), трикратність.

Образи балади:

• вдовин син,
• три зозуленьки. Зозуля – символ суму, туги за минулим, символ вдівства. Три зозулі уособлюють собою матір, сестру та кохану загиблого,
• матінка,
• сестриця
• миленька.

«Ой летіла стріла» художні засоби

• Епітети: синього моря, вдовинім полі, земля сухенька, зозулі рябенькі.
• Гіпербола:Де матінка плаче, там Дунай розлився; де плаче сестриця, там слізок криниця.
• Анафора: “То його…”, “Де плаче…Там…”, “Поки…”.
• Пестливі слова: зозуленьки, ніженьки, матінка, сестриця, миленька, сухенька,  серденька, головонька.
• Метафори: “слізок криниця”, “шуміла негайка”.

«Ой летіла стріла» текст пісні

Ой, летіла стріла
З-за синього моря.
Ой, де ж вона впала?
На вдовинім полі.

Кого ж вона вбила?
Вдовиного сина,
Немає нікого
Плакати по ньому.
Летять три зозуленьки,
І всі три рябенькі:

Одна прилетіла,
В головоньках сіла.
Друга прилетіла,
Край серденька сіла.
Третя прилетіла
Та в ніженьках сіла.

Що в головках сіла —
То матінка рідна.
Сіла край серденька —
То його миленька.
А в ніженьках сіла —
То його сестриця.

Де матінка плаче,
Там Дунай розлився.
Де плаче сестриця,
Там слізок криниця.
Де плаче миленька,
Там земля сухенька.

Ой, матінка плаче,
Поки жити буде.
А сестриця плаче,
Поки не забуде.
А миленька плаче,
Поки його бачить…

«Ой летіла стріла» слухати текст