Балада «Ой на горі вогонь горить» – уславлює мужність і відданість козаків-захисників, сповнена тронного звучання. «Ой на горі вогонь горить» аналіз балади – тема, ідея, художні засоби, композиція розкриті в цій статті.
«Ой на горі вогонь горить» аналіз (паспорт) твору
Рід літератури – ліро-епос
Жанр – балада (народна)
Тема: оспівування трагічної долі козака, який після бою в долині лежав «порубаний, постріляний».
Ідея: висловлення співчуття загиблому козакові.
Основна думка: Та вже ж твій син оженився / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.
Римування: паралельне.
Віршовий розмір: ямб.
Символи балади «Ой на горі вогонь горить»:
Кінь – символ вірності, відданості, швидкості, волі.
Вогонь – символізує війну.
Ворон – насторожливий птах, символізує смерть, негоду.
Китайка — козацька слава.
Композиція «Ой на горі вогонь горить»
Експозиція: А в долині козак лежить, / Порубаний, постріляний…
Зав’язка: Ой коню мій вороненький, / Біжи, коню, дорогою, / Та прибіжиш під батьків двір.
Кульмінація: Ой коню мій вороненький, / А де ж мій син молоденький?
Розв’язка: Та вже ж твій син оженився, / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.
Художні засоби «Ой на горі вогонь горить»
Метафори: «Накрив очі осокою», «коник плаче».
Пестливі слова: «ніженьки», «рученьки», «вороненький», «вірненький», «паняночку», «земляночку».
Звертання: «Не плач, коню, надо мною», «Біжи, коню, дорогою», «Не плач, мати, не журися».
Риторичне запитання: «А де ж мій син молоденький?».
Риторичний оклик: Ой коню мій вороненький, / Товаришу мій вірненький!
Повтори: «Ой коню мій вороненький», «А ніженьки китайкою».
Що означає назва балади «Ой на горі вогонь горить»? Важкою і небезпечною була служба козака, особливо сторожового. Він повинен був день і ніч вартувати, чи не збираються вороги напасти зненацька на його рідну землю. У разі небезпеки — запалювати сигнальний вогонь. Козак устиг повідомити про нападників, а сам лежить «порубаний, постріляний». І посилає вірного товариша, коника вороненького, щоб сказав батькам, що син їхній не повернеться, бо одружився «із сирою землею» — такою метафорою означена загибель козака.
«Ой на горі вогонь горить» текст балади
Ой на горi вогонь горить,
А в долинi козак лежить,
Порубаний, пострiляний.
Китайкою покриваний.
Накрив очi осокою,
А нiженьки китайкою.
А нiженьки китайкою,
А рученьки нагайкою.
Що в головах ворон кряче,
А в нiженьках коник плаче.
Ой коню мiй вороненький.
.
Товаришу мiй вiрненький!
Не плач, коню, надо мною.
Не бий землi пiд собою.
Бiжи, коню, дорогою,
Степовою широкою.
Та прибiжиш пiд батькiв двiр,
Та вдаришся об частокiл.
Як прибiжиш пiд ворота,
Стукни-грюкни коло плота.
Вийде сестра — розгнуздає.
Вийде мати — розпитає:
— Ой коню мiй вороненький,
А де ж мiй син молоденький?
— Не плач, мати, не журися.
Та вже ж твiй син оженився.
Та взяв собi паняночку,
В чистiм полi земляночку
Дякую