«Ой не ходи, Грицю» аналіз (паспорт)

«Ой не ходи, Грицю» – добре відома кожному пісня, її аналіз допоможе підготувати літературний паспорт твору (тема, ідея, жанр, віршовий розмір, художні засоби).

Маруся Чурай «Ой не ходи, Грицю» аналіз (паспорт)

Автор: Маруся Чурай

Рік написання – друга половина 17 століття

Напрям – романтизм

Жанр: пісня-балада.

Рід літератури –  лірика

Тема: відтворення трагічної долі Гриця. Історія про жорстоку помсту дівчини за зраджене кохання

Ідея: засудження зради в коханні.

Основна думка: «Нехай же Гриць двох не кохає». Отруєння дівчиною коханого через зраду.

Настрій пісні  – сумний

Римування: паралельне

Художні засоби «Ой не ходи, Грицю»

• Епітети: «дівчина-чарівниченька», «темная хата», «чорні брови», «сирій землі», «дубовая хата», «дівчина чорнобровая».
• Метафора: «прийшла п’ятниця», «нехай достанеться Гриць сирій землі».
• Риторичний оклик: «Що через тебе мене мати била!»
• Риторичне запитання: «Нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?»
• Гіпербола: «…тая дівчина усі чари знає»
• Звертання: «не ходи, Грицю, …», «…ти, доню,….», «Ой мамо, мамо,…», «Нащо ж .., мамо, …»
• Пестливі слова: «зіллячко».
• Рефрен (повтор) : «Оце ж тобі, Грицю,…».

«Ой не ходи, Грицю» сюжет та композиція

У пiснi Ой не ходи, Грицю передана легендарна iсторiя самоï Марусi Чурай, яка нiбито отруïла свого коханого хлопця за його зраду.

• Експозиція: прохання дівчини до коханого не йти на вечорниці.
• Зав’язка: дівчина не може змиритися зі зрадою.
• Розвиток подій: «у неділю рано зіллячко копала», «у понеділок пополоскала» зілля, «прийшов
  вівторок – – зіллячко зварила».
• Кульмінація: отруєння Гриця.
• Розв’язка: оправдання дочки перед матір’ю за свій непоправний вчинок.

На основi сюжету цiєï пiснi написано кiлька художнiх творiв (Маруся Чурай Лiни Костенко, “У недiлю рано зiлля копала” Ольги Кобилянськоï та iн).

Вірш «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» аудіо

Пісня «Ой не ходи, Грицю» текст

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки — чарівниці.
Котра дівчина чари добре знала,
Вона ж того Гриця та й причарувала.

Інша дівчина чорнобровая,
Та чарівниченька справедливая.
У неділю рано зіллячко копала,
А у понеділок переполоскала,

Як прийшов вівторок — зілля ізварила,
У середу рано Гриця отруїла.
У четвер надвечір Гриценько помер,
А прийла п’ятниця — поховали Гриця.

— Нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?
— Ой мати, мати, жаль ваги не має:
Нехай же Грицько двоїх не кохає!

Нехай він не буде ні тій, ні мені,
Нехай дістанеться сирій землині.
Оце тобі, Грицю, за теє заплата –
З чотирьох дощок темная хата…