“Ой три шляхи широкії” аналіз (паспорт)

“Ой три шляхи широкії” аналіз твору – тема, ідея, рік написання, художні засоби, історія написання допоможуть підготувати літературний паспорт вірша.

“Ой три шляхи широкії” Шевченко аналіз (паспорт)

Автор – Тарас Шевченко

Рік написання: 1847

Збірка – “В казематі”

Жанр: громадянська лірика, зв’язок поезії з усною народною творчістю.

Тема: відтворення трагічного становища життя на Україні, пов’язаного з тогочасним суспільним ладом.

Ідея: засудження влади, яка руйнує щастя українців, чинить перешкоди повноцінному їх життю.

Основна думка: немає радості, щастя в українських оселях, бо народ позбавлений волі.

Провідний мотив твору  – сумовитий роздум про безталанну долю України.

Образи та символи “Ой три шляхи широкії” 

У вірші “Ой три шляхи широкії” є такі образи символи:

• ясени — символ молодого покоління і тим самим символ безперервності життя,
• явори — символ родини і родинного добробуту,
• тополя — символ жіночої долі,
• калина — символ молодості, шлюбу.
• терен є символом страждань і мук є

Художні засоби “Ой три шляхи широкії” 

• Метафори: “шляхи зійшлися”, “калина зов’яла”, “шляхи терном заростають”, “По світу блукають”
• Епітети: “шляхи широкії”, “молоду дівчину”, “стара матір”, “нетопленій хаті”, “дівчина заручена”

Композиція “Ой три шляхи широкії” 

Експозиція: брати розійшлися з України на чужину.

Зав’язка: рідні брати насаджують дерева, кущ калини як обереги на випадок лиха, нещастя.

Кульмінація: страждання матері, сестри, діточок, коханої, внаслідок цього висихають насаджені ними явори, ясени, тополя, калина.

Розв’язка:

Не вертаються три брати,
По світу блукають.
А три шляхи широкії
Терном заростають.

Поезію «Ой три шляхи широкії…» називають перлиною поетичної творчості Т. Шевченка. Побудована вона за фольклорними мотивами, коли козаки поїхали шукати в далекі світи своєї долі (а можливо, їх змусили служити у війську) й не повернулися. Страждає стара мати, жінки з діточками, гине наречена. Вірш написаний під час перебування поети в казематі, де був він у неволі, самотній, страждаючий. Тому в його по етичних рядках і вилилося гаряче співчуття до таких же знедолених. Вірш “Ой три шляхи широкії” має фольклорні мотиви, а саме: поезія дуже схожа на народну пісню за багатьма ознаками, хоча й зберігає виразний авторський стиль Т. Шевченка.

Історія написання “Ой три шляхи широкії” 

Поезія Ой три шляхи широкії написана 1847 року під час слідства над учасниками Кирило-Мефодіївського товариства у казематі III відділу в С. -Петербурзі. Вона належить до збірки «В казематі».

Скільки хлопців залишали рідні домівки і вимушені були йти в солдати або на війну, яка розпалювалася в інтересах самодержавства. Скільки їх, вірних синів України, вже не поверталися додому, в якщо і приходили, то посивілими, згорбленими, хворими дідами!

Т. Шевченко сам був солдатом і тому знав всі труднощі цієї служби. Як важко і боляче розставалися молоді хлопці з родинами, не знаючи про те, що, можливо, вони і не повернуться до своїх родин. Цей життєвий факт і покладений в основу цієї поезії письменника.

«Ой три шляхи широкії» Шевченко Тарас вірш

Ой три шляхи широкії 
Докупи зійшлися. 
На чужину з України 
Брати розійшлися. 
Покинули стару матір. 
Той жінку покинув, 
А той сестру. А найменший 
Молоду дівчину. 
Посадила стара мати 
Три ясени в полі. 
А невістка посадила 
Високу тополю. 
Три явори посадила 
Сестра при долині… 
А дівчина заручена – 
Червону калину. 
Не прийнялись три ясени, 
Тополя всихала, 
Повсихали три явори, 
Калина зов’яла. 
Не вертаються три брати. 
Плаче стара мати, 
Плаче жінка з діточками 
В нетопленій хаті. 
Сестра плаче, йде шукати 
Братів на чужину… 
А дівчину заручену 
Кладуть в домовину. 
Не вертаються три брати, 
По світу блукають, 
А три шляхи широкії 
Терном заростають.

[1847, С.-Петербург]

Вірш «Ой три шляхи широкії» слухати