Панас Саксаганський біографія скорочено викладена в цій статті.
Панас Саксаганський – визначний українськийактор, режисер, драматург і педагогшколи Марка Кропивницького, один з корифеїв українського побутового театру.
Панас Саксаганський коротка біографія
Панас Карпович Саксаганський (справжнє прізвище — Тобілевич) народився 3 (15) травня 1859 року в селі Кам’яно-Костувате Бобринецького повіту Херсонської губернії, (нині Братський район Миколаївської області)
Початкову освіту здобув у Бобринецькій повітовій школі. Ще школярем захопився влаштуванням аматорських вистав.
1877 — закінчив Єлисаветградське реальне училище. Сценічну діяльність розпочав у Єлисаветграді в аматорському гуртку під орудою М. Кропивницького.
1878 року пішов на військову службу (Одеська юнкерська школа). Служив у 58-му Празькому піхотному полку, розташованому уМиколаєві. Брав участь в українських виставах трупи Чернишова.
Професійне творче життя розпочав 1883 року на сцені Миколаївського театру під керівництвом М. Кропивницького та М. Старицького, виконавши роль Возного в «Наталці Полтавці».
З 1885 р. — у трупі М. Кропивницького, з 1888 р. — у М. Садовського, в 1890–1898 та 1905–1909 рр. очолював Товариство Українських Акторів.
Режисерську діяльність розпочав у 1889 році, поставив понад 260 вистав.
У 1903 Саксаганський познайомився у Варшаві з Ніною Левченко, яка стала його дружиною.
Впродовж 1910–1915 рр. гастролював у трупах Т. Колісниченка та ін.
1915–1916 — працював у Товаристві Українських Акторів під орудою Івана Мар’яненка, з 1916 р. — в Товаристві Українських Артистів.
У 1918 створив у Києві Народний театр, на базі якого в 1922 був організований Український драматичний театр ім. М. Заньковецької (нині – у Львові).
18 вересня 1925 року РНК УСРР присвоїла Панасу Саксаганському звання Народного артиста республіки.
В складі новоствореного Театру ім. М.Заньковецької, з 1926 р. гастролював у різних театрах; останній раз виступав на сцені 12 травня 1935 року. Народний артист СРСР (1936).
Саксаганський – автор комедій «Лицеміри» (1908, запрещ. Цензурою) і «Шантрапа» (соч. 1913), присвячена високому призначенню мистецтва сцени. Був також видатним педагогом, виховав видних українських акторів і режисерів – Б. Романицького, В. Любарта та ін.
Помер Панас Саксаганський 17 вересня 1940 в Києві.
