Вірш “Подолано упертість Ізабелли…” Євгена Плужника
“Подолано упертість Ізабелли…” Євген Плужник
Подолано упертість Ізабелли,
Довершено змагання многих літ,
І от Колумб виводить каравели
Здійснити мрію і створити міф.
Діб сімдесят пливуть вони. Пустелі
Незнаних вид то ясні, то мрякі…
Невже ж брехня і мапа Тосканеллі
І здогади бувалих моряків?
Невже шляхів до Індії немає?
Невже ганьба їх подвигу й труду?
І море це ніде не підіймає
З безодень темних землю молоду?
Та проліта в смерковому міражі
Землі близької вістник, голуб сиз! –
І вже дзвенить в подертім такелажі
Легенький, пряний, відбережний бриз.
Земля! Земля! Прочувані країни!
Вони знайшлись! По слову! Румб у румб!
Що то вагання, голод, глум і кпини, –
Довершено! Колумб!
Колумб!
Колумб
І він виходить і салют приймає
На честь відваги, мудрості й снаги…
…І, Індію відкривши, обіймає
Америки якоїсь береги…
РІВНОВАГА. Авґсбурґ, 1948, с. 40.
Віршам Плужника притаманний глибокий ліризм, драматизм почуттів, майстерна поетична мова.
Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша “Подолано упертість Ізабелли…” Плужника Євгена лишайте інформацію в коментарях.
