Розповідь про подорожник для дітей повідомить багато корисної інформації про цю рослину.
Подорожник – лікарська рослина 2 клас
Подорожник відноситься до трав’янистих рослин, які мають лікарські властивості. Він зустрічається практично всюди. Свою назву отримав від того, що переважно росте обабіч доріг. Інша його назва придорожник, ранник, чиряків трава, семижильник.
Опис подорожника
Листочки у рослини широкі і гладкі, мають овальну форму. Вони пронизані вертикальними жилками і довгими черешками, які зібрані в розетку. Листя міцні, ніби притиснуті до землі. Їх розміри, в залежності від виду, досягають до 30 см. Цвіте подорожник непоказними і дрібними квіточками. Вони розташовуються на стрілці і на вигляд нагадують колоски. Формуються з середини розетки. Цвіте подорожник все літо. У крихітних яйцевидних коробочках визріває насіння. У рослини ниткоподібне, неглибоке коріння, зібране в пучок. На відміну від інших трав, подорожник росте на твердій землі. З ущільненого ґрунту він може з легкістю отримувати поживні речовини і мінерали завдяки своїй розетці кореневої системи.
Лікувальні властивості подорожника
Подорожник, користь якого вже доведена, володіє багатьма цілющими властивостями. Його листя використовують в якості першої допомоги при порізах і ранах. Досить просто прикласти листочок до ранки і кров зупиниться швидше. Крім того, рослина має протизапальні та протимікробні властивості. Настої з молодого листя допомагають поліпшити травлення. У медицині також використовують і його насіння. Екстракт подорожника є складовим компонентом багатьох ліків.
Місце для цієї рослини знайшлося навіть в кулінарії. Тому сумніви з приводу того, чи можна їсти подорожник, відпадають. Так, молоді листочки додають в весняні салати, супи та другі страви. Вони мають багато вітамінів і мінералів.
Цікаві факти про подорожник
Батьківщиною подорожника є Великобританія. Ще в далекому V столітті це була одна з дев’яти священних рослин англосаксів. Його насіння, багаті омега-3 кислотами.
Раніше насіння подорожника додавали в тісто для хліба.
Відомий драматург Шекспір згадує подорожник в трьох своїх п’єсах, в тому числі в найвідомішій – «Ромео і Джульєтті». У ній Ромео пропонує Бенволіо залікувати його розбиту гомілку подорожником.
Індіанці і маорі дали подорожнику іншу назву – «слід білої людини», так як рослина почала рости в місцях поселення європейців на американському континенті. Самі ж індіанці стали застосовувати його при кашлі, укусах змій, заліковували рани і готували спеціальну трав’яну суміш, якою лікували неврит лицьового нерва.
Подорожник вважався символом християнської віри.
Як потрапив подорожник в далеку Америку? Вельми незвичайним і простим способом: насіння подорожника приклеїлося до підошви взуття перших європейських переселенців.
Існує понад 153 види подорожника, які зустрічаються на всіх материках; багато з них вважаються бур’янами.
Вау круто