«Погляд у криницю» аналіз – тема, ідея, жанр, художні засоби
Аналіз вірша «Погляд у криницю» Дмитро Павичко
Жанр: сонет.
Перу Дмитра Васильовича Павличка належать не тільки поезії інтимного чи громадянського характеру, а й інші різножанрові твори. Автор – справжній філософ. Його непокоять загальнолюдські проблеми, такі, як добро і зло, життя та смерть.
Такою тематикою пронизаний твір «Погляд у криницю». Митець роздумує про значення світла й темряви, порівнює їх сили:
Я розумію світло. Це — душа.
Любові й космосу глибини. Жертва.
Блиск розуму. Благословіння миру.
Палання рук. Веселощі трави.
А що таке темноти? Я не знаю.
Можливо, це — самотності печаль.
Ідея: возвеличення світла як загальнолюдського добра. Його життєдайна сила скрізь: на землі, на небі і навіть у людських душах. Але є й інший бік медалі – сувора темрява. Вона приходить на зміну всьому прекрасному, змушує відчути печаль, розчарування, самотність.
Головна думка: якою б страшною, злою, заздрісною не була темрява, та без неї світло втратить свою силу ( «…але без темряви свою снагу не може сяйво людям об’явити»). День змінює ніч, веселка з’являється після грози, добро перемагає зло – все це існує в єдності та підтримує рівновагу. І кожна складова є важливою на терезах життя.
Художні засоби
- Епітети – заздрість ненаситна; знесилені очі.
- Метафори – я розумію світло, це – душа; тьма смерті очищає джерело.
- Порівняння – тьма очищає джерело, як пісок підземний.
Дмитро Васильович вміє правильно розставляти акценти. У своєму сонеті він використав прийом прихованого порівняння: не було б темряви – не було б і світла. І закликав насолоджуватись життям, сприймаючи всю його різноманітність.