Реферат чи повідомлення про повстання Спартака коротко розкаже про причини повстання в Римі, про його хід, наслідки та причини поразки.
Повстання Спартака: коротко
В 73 році до н. е. почалось повстання рабів під проводом гладіатора Спартака, у якому взяло участь більше 120 тисяч людей. Повстанці хотіли взяти під контроль Римську республіку. Це було наймасштабнішим повстанням рабів в Античній історії і єдине, що стало загрозою римській державності.
Причини повстання Спартака
Вся історія Стародавнього Риму пов’язана з рабством. Особливо тяжко доводилося пригнобленим під час розквіту Республіки. Раби не витримавши свого становища, почали бунт, який плавно перейшов у повстання під проводом Спартака. Отже, причини повстання Спартака були такими:
• Кількість рабів постійно зростала разом із військовополоненими та завойованими Римом територіями. До них ставилися як до речі, яку легко продати, обміняти, покалічити, вбити чи закатувати. Тобто в людини було безперспективне майбутнє. Цк породжувало зростаючу ненависть в їхніх серцях.
• Раби працювали в шахтах, копальнях, каменоломнях, прислужували в будинках панів. За свою працю вони рідко отримували винагороду – частіше отримували недоїдки, яких вистачало лише для виживання.
• Процвітання невільницьких ринків у великих містах.
Все це призвело до того, що ненависть переросла у повстання.
Варто зазначити, що про самого ватажка заколоту – Спартака, мало що відомо. Ймовірно, що він був полоненим воїном – фракійцем. За хоробрість і фізичну спритність його віддали навчатися до Капуї – відомої на весь Рим школи гладіаторів.
Початок повстання
У 74 році до н. е. у школі гладіаторів він організував змову, щоб звільнитися. Проте задум було розкрито. Спартак разом з іншими гладіаторами, озброївшись кухонними ножами, все ж таки втік. На впіймання втікачів, відправили римлян, яких втікачі успішно розбили біля гори Везувій.
Спочатку повстання Спартака у Римі не викликало жодної реакції: подумаєш, черговий дрібний заколот рабів. Але відправлені за повстанцями загони Гая Клодія Глабра, а пізніше Публія Варінія були розбиті повсталими. Новини про перемоги Спартака рознеслися по всій окрузі. До нього стали приєднуватися нові люди. Спартак вибрав собі помічників – Еномая та Крикса. Незабаром армія колишніх рабів збільшилася до 72 тисяч.
Але у повсталих не було чіткого плану дій. Спартак намітив план – рух через Альпи, з яким не погодився Крикс, проголосувавши за Південну Італію. Галли та германці, що підтримали ідею Крикса, бажали наступу на Рим. А ось Спартак розумів, що римляни не тільки перевершують їх числом, а й вміннями. До того ж, Рим захопити однозначно не вдасться. Так загін Крикса відокремився від основної армії рабів і був повністю розбитий претором Квінтом Аррієм. Сам Крикс також загинув.
Розуміючи реальність загрози над Риму, влада почала мобілізувати всі свої сили. Оскільки Республіка не мала укомплектованої армії (через те, що постійно вела завойовницькі війни), то зуміла «зібрати» 65 000 воїнів.
Восени 72 до н. е. протоконсул Марк Красс був обраний командувачем військ. Його армія славилася найжорстокішою дисципліною, де за порушення наказу воїна могли стратити. У цей час повстанці прагнули залишити Італію якнайшвидше. Спартак рухався на Сицилію, де планував відновити свої резерви. За гроші він домовився з піратами за кораблі, але ті не виконали домовленостей і не надіслали кораблі.
У 72-71 рр. до н. е. Красс оточив повсталих у бухті півострова. Однак і зараз Спартаку супроводжував успіх і їм вдалося прорвати блокаду та втікти в Луканію. Республіка відправила на допомогу Гнєя Помпея та Марка Лукуллу, які мали оточити повстанців.
Чергові розбіжності всередині загонів рабів призвели до розколу. Від повстанців відокремилися галли та германці з вождями Ганником і Кастом. Вони були розбиті легіоном Марка Красса, який наказав у полон нікого не брати. Це була найбільш кривава сторінка в історії повстання.
Резерви повстанців були вичерпані, а їх оточували римляни. Вождь рабів зібрав раду, на якій було вирішено взяти курс на Бургундію.
Чому повстання Спартака зазнало поразки?
Біля річки Селі Спартак зустрівся з легіоном Красса і розпочалася битва. Вона увійшла в історію як битва при Апулії навесні 71 року до н. е. Це було криваве побоїще, під час якого повстання було придушене, а сам Спартак убитий.
Причинами поразки повстання Спартака:
• Відсутність чіткого плану дій.
• Розбіжності усередині загону повстанців.
• Різношерстість армії бунтівників.
• Раптові та неузгоджені тактичні дії армії Спартака.
Наслідки повстання Спартака
Повстання Спартака торкнулося всіх верств населення Італії та самої країни. Майже всі великі міста було спалено або зруйновано. Рим зрозумів, що треба повністю змінити апарат управління такою величезною державою. В результаті до влади прийшов тріумвірат консулів.
Внаслідок повстання рабовласники стали боятися купувати рабів на невільницьких ринках. Саме становище рабів значно покращилося: вони отримали право мати майно та право на життя.
