“Прийом у запорожців” скорочено розповість про те, як козаки приймали до свого товариства новобранців.
“Прийом у запорожців” скорочено читати
Запорожці, коли кликали якого хлопця з Лівобережної України на Січ, то давали йому завдання, яке показувалло чи може той бути запорожцем. Йому потрібно було зварити кашу.
— Гляди ж, вари так, щоб і не сира була, щоб і не перекипіла, а ми підемо косити. То ти, як уже буде готова, вийди на такий-то курган да й клич нас, а ми почуємо да й прийдемо.
Насправді, козаки ховалися в комиш та спостерігали. Хлопець, зваривши кашу, виходив на могилу й гукав їх. А вони не озивалися. Якщо хлопець у відчаї починав плакати та нарікати, що краще було вдома, то його не приймали в козаки. Йому давали коня та гроші на дорогу , й відправляли додому.
А якщо хлопець буде розторопний і догадливий, і, вийшовши на могилу, кликне разів зо два, а тоді сам почне їсти кашу. Після цього ще й гопака станцює, затягнувши на весь степ козацьку пісню, тоді це достойний козак.
Запорожці йдуть до козака, щоб повідомити, що тепер він – рівний козак. Хлопця приймали у товариство.
