Легенда “Про вавилонську вежу” з Біблії – знайома кожному, її переказ ви можете прочитати в цій статті.
“Про Вавилонську вежу” дуже скорочено
Понад чотири тисячі років тому всі люди жили в Месопотамії, тобто в басейні річок Тигра і Євфрата, і розмовляли однією мовою. Оскільки земля цих місць була дуже плідна, то люди жили багато. Від цього вони сильно загордилися і вирішили побудувати вежу до самого неба.
Для споруди монументальної будови люди використовували не камінь, а необпалену цеглу-сирець, для з’єднання цегли застосовувався замість вапна бітум (гірська смола). Вежа все росла і росла у висоту. Нарешті Бог розгнівався на безрозсудних і пихатих людей і покарав їх: він змусив будівельників розмовляти різними мовами. Від цього дурні гордівники перестали розуміти один одного і, покидавши свої знаряддя, припинили будівництво вежі, а потім розійшлися в різні боки Землі. Так вежа залишилася недобудованою, а місто, де відбувалося будівництво і змішалися всі мови, назвали Вавилоном. Башта з часом розвалилася, а місто назвали Вавилоном, тобто “змішанням”.
Легенда про Вавилонську вежу” скорочено
У праведника Ноя було три сина: Сим (Шем), Хам і Яфет. Разом з батьком вони врятувалися в ковчезі від всесвітнього потопу, а після потопу з ним же стали обробляти землю. У Сима, Хама і Яфета народилися діти і внуки, і рід людський знову став розмножуватися, розселятися мало-помалу по Землі. Спочатку всі ці племена говорили всі однією мовою, розселившись на рівнині в землі Шинеар, в Вавилонії.
Одного разу жителі цієї рівнини стали будувати місто, а посеред нього задумали спорудити вежу, чия вершина досягла б неба. Але Бог не дав виконати їх божевільний задум. Він «змішав мови» людей, так що один перестав розуміти мову іншого. Люди мимоволі кинули своє будівництво і розійшлися в різні боки. Місто, яке вони почали будувати, був назване потім Бабель або Вавілон, тому і невдала їхня будівля іменується в Біблії Вавилонської вежею.
З Вавилонії люди розселилися по різних країнах і стали жити окремими племенами зі своєю мовою кожне. За біблійними переказами, всі ці племена походили від трьох вищеназваних синів Ноя. Від Сима походили народи, що жили в західній Азії – семіти (ассірійці, еламити, арамейци, євреї, араби). Від Хама відбулися «хамити» (єгиптяни, кушити, туранці та інші азіатські і африканські племена), а від Яфета – походили європейські нації.
Одним з нащадків Сима був родоначальник єврейського народу Авраам.
Цікаві факти про Вавилонську вежу
Геродот – описав як виглядала Вавилонська вежа:
- фундамент займав площу в 360 м і мав загальну висоту близько 90 м;
- конструкція складалася з 7 ярусів;
- всі поверхи оточували зовнішні меморіальні сходи, що дозволяли піднятися до самого верху;
- дістатися до верхнього поверхубуло досить нелегко. Щоб полегшити шлях до неба, будівельники розташували лавки на декількох ярусах для відпочинку.
Будівництво архітектурного дива велося в найбільшому політичному, релігійному та економічному центрі стародавнього світу, Вавилоні. Вежа знаходилася на території сучасного Іраку, приблизно в 90 км на південь від Багдада, на лівобережжі річки під назвою Ефрат. Саме на цьому місці знаходилася древня Месопотамія і процвітаючий Вавилон.
Цікаво!
Притча розповідає, що Бог призупинив будівництво не тому що боявся, що людство може дістатися до неба і пробратися до святих місць. Коли Господь спустився поглянути на будівництво він побачив, що, коли з самого верхнього ярусу будівлі падала цегла, людина довго сумувала через те, наскільки ж складно буде знову підняти її на таку висоту. Однак якщо з того ж поверху падав хтось із людей і розбивався на смерть, ніхто не помічав і зовсім не переживав, адже його місце відразу ж займав хтось інший. Така поведінка не просто засмутила, але і розгнівала Творця. Мораль легенди про Вавилонську вежу свідчить, що гординя – великий гріх, здатний надихнути людину на недостойні та аморальні вчинки.
