Придумати продовження казки «Мишка» Богдана Лепкого допоможе твір викладений нижче. Ви можете написати власне закінчення казки “Мишка” Богдана Лепкого, яке буде більш позитивним.
Власне закінчення казки “Мишка” Богдана Лепкого
Війна тривала, люди не жили, а виживали. Мишка з дітьми жила на полі, аж поки ті не підросли. Жили всі разом гуртуючись та гріючи одне одного. Працювали кожного дня: збирали зернини, які знаходили де-не-де на землі, робили нові ходи до нори, щоб швидше можна було сховатись від тварини чи від хижого птаха та звичайно ж тягнули сухе сіно, аби не замерзнути холодними, осінніми ночами.
Інколи доводилось виходити на пошук харчів аж до села. Поживи там було небагато, але краще ніж нічого. Під час однієї з таких вилазок загинув старший син мишки. Було все так. Виходити на пошуки їжі в село доводилось, коли стемніє, саме в цей час на їхнє село налетіла ворожа авіація, від сили удару врятуватися не міг ніхто. Незабаром, ще двоє потрапили до людської пастки, адже їсти не було чого, тому харчувалися всім, що знаходили і мишами ніхто не гребував. Довго мишка не могла прийти до тями і, коли здавалося вже нічого не загрожує, вона втратила інших дітей, які померли голодною смертю.
Мишка залишилась зовсім одна. Вона не жила, а існувала, однак трималась із останніх сил. Вона втратила все чим дорожила та кого любила. Війна забирала людей і її дітей не пожаліла також.
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!
