Приклади відповідальності в літературі легко може навести будь-який учень. Адже в багатьох творах української та світової літератури є заклики до відповідальності.
Приклади відповідальності в літературі
Відповідальність – це дуже складне, але й дуже важливе почуття для кожної людини. Відповідальності неодмінно треба вчитися і робити це змалечку. Допомагає нам в цьому література. Герої творів навчають нас різних чеснот і відповідальність серед них. Хочу навести декілька прикладів відповідальності в творах української літератури, які мені особливо запам’ятались.
Одним із перших творів, в якому героїня після довгих пошуків і намагань нарешті навчилась нести відповідальність є “Пригоди Алі в країні Недоладії” Галини Малик. Дівчинка Аля напочатку твору зовсім не вміла нести відповідальність за ті справи, які їй потрібно було зробити. Вона постійно недоробляла їх і в результаті опинилась в країні Недоладії. Там вона вже навчилась робити все як треба і не боятись нести відповідальність за зроблене.
Зовсім іншим твором за змістом є оповідання Євгена Гуцала “Лось“. Але воно теж навчає відповідальності. Хлопчики не злякалися взяти на себе відповідальність за життя великого лося, який так потребував допомоги. А от зовсім по-іншому вчинив їхній дядько, який вбив лося і, зрозумівши, що хлопчики хочуть повідомити про це в заповідник, намагався від них відкупитись, тим самим знімаючи з себе відповідальність за цей злочин.
Одним з найтрагічніших творів для мене було оповідання Володимира Винниченка “Федько-Халамидник“. Я насправді захоплююсь Федьком, який, кожного разу бешкетуючи, не боявся зізнаватись у цьому і вмів нести відповідальність за свої вчинки.
Велике враження на мене справив і твір Григора Тютюнника “Климко“, де хлопчик Климко заради своїх близьких пішов на подвиг – добувати їжі в такі небезпечні часи війни. Він ні разу не відступився від задуманого, бо знав, що його чекають, що за життя своїх друзів він несе відповідальність.
Неймовірно поважаю я і Фрідріха з твору “Гер переможений” Любов Пономаренко. Він смирно ніс відповідальність за всі злочинні дії, які він і такі ж як він скоїли за часів війни.
Окремо хочу відзначити повість “Захар Беркут“ Івана Франка. Всі його герої: Захар, Максим, Мирослава, та й взагалі вся тухольська громада, – несли величезну відповідальність за свою маленьку Батьківщину. До того ж вони рятували не тільки себе, але й усі наступні села після них від татаро-монгольської навали. Захар навіть не побоявся пожертвувати життям власного сина заради громади. Приймаючи таке рішення, він розумів і брав на себе відповідальність за нього.
Наступні твори, які мені запам’ятались завдяки вмінню героїв нести відповідальність за себе, свої вчинки і своїх ближніх це: “Дорогою ціною” Михайла Коцюбинського, “Ніч перед боєм“ Олександра Довженка, “Шпага Славка Беркути” Ніни Бічуї, “Місце для дракона” Юрія Винничука, “Тарас Бульба” Миколи Гоголя, “Катерина” Тараса Шевченка, “Чорна рада“ Пантелеймона Куліша та деякі інші.
Звичайно, не всі герої цих творів вміли нести відповідальність. Так, наприклад, Катерина з однойменної поеми Т. Шевченка злякалась тієї відповідальності, яка випала на її долю. Вона занапастила себе, своє життя і лишила сиротою свого сина. Але навіть цей негативний приклад відповідальності навчає позитивному, бо, читаючи твір, розуміємо, що Катерина могла б вчинити і краще.
Навчатися на прикладах з літератури дуже добре, бо образи героїв показані в розвитку. Дивлячись, як вони наважуються брати і нести відповідальність, розуміємо, що ми можемо так само.
Автор: cup_of_flowers
