Українські фразеологізми, приказки та прислів’я про обіцянки, про слово, яке не можна порушувати є народною мідрістю.
Українські прислів’я про обіцянки
Обіцяв золоті гори, а дав в’язку яєць і решето води.
- Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
Де много обіцяють – мало дають.
Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість. Це, мабуть, найпопулярніше народне прислів’я. Воно означає, що людина щось обіцяє, аби від неї відчепилися, але виконувати обіцяного не збирається.
- Жінка дає більше, як обіцяє, чоловік обіцяє більше, ніж дає.
- Дівчат любимо за те, чим вони є, а хлопців за те, чим вони обіцяють бути.
- Як залицявся, то золоті грушки обіцяв, а як дістав біле тіло, всього уже відхотілось.
- Де мало слів, там більше правди.
- Діла говорять голосніше, як слова.
- Добре слово краще за цукор і мед.
- Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
- Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
Фразеологізми про обіцянки
Держати слово. 1. Виголошувати промову, говорити. 2. Виконувати обіцянку.
Слово не розходиться з ділом у когось — хто-небудь завжди виконує обіцяне або діями підтверджує сказане.
Хазяїн свого слова — той, хто завжди здійснює те, що обіцяє.
Твердий (міцний) на слово — який не порушує, дотримується своїх слів, обіцянок.
Подати слово — обіцяти одружитися, давати згоду на одруження з ким-небудь.
Кидатися словами (словом, фразами і т. ін.) — безвідповідально, необдумано говорити, обіцяти що-небудь.
Годувати обіцянками (жданиками, пожданиками) — неодноразово обіцяти зробити що-небудь, але не виконувати обіцяного.
Ламати слово — відмовлятися від раніше сказаного; відступатися від обіцяного, задуманого.
Жданиками годувати (жданики їсти) — примушувати ждати обіцяного; безнадійно ждати чогось.
На чесне слово — на основі тільки чийогось запевнення, обіцяння; повіривши.
Робити з губи (з писка) халяву — не виконувати своєї обіцянки; брехати; перебільшувати.
