Інформація про Києво-Печерську лавру розповість Вам багато корисної інформації про це священне місце та історію його створення.
Цікава інформація про Києво-Печерську лавру
Історія святині почалася в 1051 році за часів правління Ярослава Мудрого. Ченці шукали усамітнення для молитви і заснували тут печерне місто. Першим хто заснував Києво-Печерський монастир, а точніше обжив першу печеру, був монах Іларіон, який став Митрополитом Київським. Після нього там оселився Антоній, засновник Києво-Печерського монастиря. До створення святині разом з ним доклав руку Феодосій, його учень.
Антоній у 1073 році збудував там Церкву Успіння Пресвятої Богородиці. Святиню неодноразово намагалися захопити, зруйнувати і навіть спалити: в 1096 році половці, в 1151 році турки, в 1169 – берендеї, в 1240 році хан Батий. У 1718 році в монастирі сталася пожежа.
Уже в XI столітті в підпорядкуванні Києво-Печерської Лаври було 3 міста, близько 200 хуторів і сіл, 7 маленьких містечок, 70 000 селян, кабаки, винокурні, заводи, млини і пустелі. Також Лавра славилася як центр книгописания. Найвідоміша книга, видана в монастирі – це Києво-Печерський патерик.
В часи правління більшовиків, з 1917 року, Лавру знову намагалися зруйнувати. Влада намагалася знищити духовенство і святиню. У 1941 році був підірваний київський Успенський собор. Собор відновили тільки в 1995 році за указом президента України Леоніда Кучми.
У 1990 році Лавра була включена в список ЮНЕСКО як об’єкт всесвітньої спадщини. У 1999 році при Лаврі відкрили духовну семінарію – сучасну Київську Духовну Академію і Семінарію.
Лавра сьогодні поділяється на Верхню і Нижню, включаючи в себе наземний історико-культурний комплекс, діючий чоловічий монастир, Ближні та Дальні печери.
Площа Києво-Печерської лаври становить 30 га.
Життя в Києво-Печерському монастирі часів Київської Русі
Життя ченця було насиченим і цікавим. Серед монахів були грамотні люди і друкарі церковних книг. Сам монастир довгий час був місцем збору для староруських каліграфів і переписувачів книг. Жили тут тільки чоловіки, ведучи відокремлене життя. Ченці Лаври працювали на городі, пташнику, тримали худобу або працювали на кухні чи в трапезній. Деякі завідували цінних архівом Лаври або начинням для храмових обрядів.
Сучасні монахи не одружуються і не заводять сім’ї, проте ведуть не таке вже й усамітнене життя. У монастирі є комп’ютери, тут навчають студентів навчальних закладів – духовних академій і семінарій, училищ культури.
Києво-Печерський монастир є відомим туристичним місцем, який відвідують не лише українці, а й паломники з усього світу.
Реферат про Києво-Печерську лавру можана доповнити цікавими фактами та описом будівлі.
