У чому відмінність між голонасінними і покритонасінними Вам допоможе дізнатися дана стаття.
Різниця між голонасінними і покритонасінними
Спільні та відмінні риси в утворенні насіння голонасінних та покритонасінних рослин:
При утворенні насіння і в голонасінних і в покритонасінних рослин спочатку відбуваються запилення, а згодом — запліднення. Однак для голонасінних рослин характерне вітрозапилення, а в покритонасінних рослин агентами запилення можуть бути вітер, комахи, птахи, вода та ін. Крім того, в покритонасінних насінина утворюється в результаті подвійного запліднення. Ендосперм голонасінних гаплоїдний, у покритонасінних — триплоідний в результаті злиття центральної клітини та одного зі сперміїв.
Які спільні і які відмінні риси в будові насіннєвого зачатка голонасінних та покритонасінних рослин?
У насіннєвого зачатка і покритонасінних, і голонасінних рослин подібний загальний план будови: він захищений оболонками, має пилковхід, яйцеклітину, розташовану в зародковому мішку. Однак у голонасінних ендосперм гаплоїдний, а в покритонасінних сформований зародковий мішок складної будови, ендосперм триплоідний, розвивається після запліднення центральної клітини одним зі сперміїв.
Характеристика голонасінних рослин
Це один з відділів насінних рослин, в яких вперше в процесі еволюції з’явилась насінина, забезпечена запасними поживними речовинами (ендоспермом) і вкрита шкіркою. У представників цього відділу насіннєві зачатки на лусках розміщуються відкрито.
Порівняльна характеристика голонасінних і покритонасінних рослин
| № | ВІДМІННІ ОЗНАКИ | ВІДДІЛ ГОЛОНАСІННІ (Gymnospermatophyta) | ВІДДІЛ ПОКРИТОНАСІННІ (Angiospermae) |
| 1 | Походження назви | Насінина сидить відкрито на насінній лусці (“голо” + “насінні”) | Насінина знаходиться всередині плоду (“покрито” + “насінні”) |
| 2 | Кількість видів | Близько 800 | Не менше 250 000 |
| 3 | Філогенез | З’явились наприкінці девонського періоду | З’явились в юрському періоді |
| 4 | Життєві форми | Дерева, іноді кущі | Дерева, кущі, трави (одно-, дво- і багаторічні) |
| 5 | Елементи провідної тканини | У більшості немає судин, ситоподібні трубки без клітин-супутниць (але є альбумінові клітини, які виконують ту ж функцію, що й клітини-супутниці) | Є судини, ситоподібні трубки з клітинами-супутницями |
| 6 | Цибулини | Відсутні | Є |
| 7 | Бульби | Відсутні | Є |
| 8 | Кореневища | Відсутні | Є |
| 9 | Насінні зачатки | Розташовані відкрито на мегаспорофілах | Знаходяться під покривом плодолистків маточки |
| 10 | Жіночий гаметофіт (мегагаметофіт) | Ендосперм з двома або більше архегоніями | 8-ядерний зародковий мішок (складається з 7 клітин) |
| 11 | Чоловічий гаметофіт (мікрогаметофіт) | Пилок, що складається з двох проталіальних клітин, генеративної і сифоногенної клітин | Пилок, що складається з 2 клітин: сифоногенної та генеративної |
| 12 | Запилення | За допомогою вітру | За допомогою вітру, води, комах, птахів, ссаців тощо |
| 13 | Запліднення | Запліднення просте: один із сперміїв зливається з яйцеклітиною одного з архегоніїв; відбувається дуже повільно (до 13 місяців) | Запліднення подвійне: один спермій зливається з яйцеклітиною, а інший – з ядром центральної клітини (2n); Відбувається швидко |
| 14 | Утворення насіння | Відбувається дуже повільно (до 1,5- 2 років) | Відбувається порівняно швидко – від 3-4 тижнів до одного вегетаційного періоду |
| 15 | Ендосперм | Гаплоїдний (n) | Триплоїдний (Зn) |
| 16 | Зародок | Має більше двох сім’ядолей (до 15) | Має 1-2 сім’ядолі |
| 17 | Насіння | Розташовано в шишках, сидить відкрито (“голо”) на насінних лусках | Знаходиться всередині плода (вкрите оплоднем) |
| 18 | Значення в еволюції тварин | Не могли створити достатню кормову базу для птахів і ссавців | Завдяки виникненню плода забезпечили достатню кормову базу для ссавців і птахів |
