Розповідь про Софійський собор містить цікаві факти та інформацію про визначну пам’ятку столиці України.
Відомості про Софійський собор
Софійський Собор побудований в першій половині XI століття. Він розташований в самому центрі Києва.
Найстарішою спорудою Києва вчені називають саме собор Святої Софії.
Засновником собору літописні джерела визначають київського князя Ярослава Мудрого. Інші джерела дають можливість пов’язувати заснування собору з іменем Володимира Великого.
Софійський собор був у давнину громадським і культурним центром держави. Тут відбувалися церемонії “посадки” князів на київський престол, прийоми іноземних послів; біля стін Софійського собору збиралося київське віче, при Софійському соборі велося літописання і була створена Ярославом Мудрим перша відома в Стародавній Русі бібліотека.
За свою багатовікову історію Софія Київська пережила навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, ремонти і перебудови. На рубежі XVII-XVIII століть собор був зовні перебудований в стилі українського бароко. Всередині собору збереглися і через століття дійшли до нас 260 кв.м. мозаїк і 3000 м² фресок. Навряд чи де-небудь в Європі можна знайти собор, де б збереглося стільки фресок XI століття.
Навколо Софійського собору в Києві знаходяться монастирські будівлі 17 століття, виконані в архітектурному стилі українського бароко. Внутрішнє оздоблення собору майже не змінювалося. В кінці 18 століття з’явився іконостас і в 19 столітті – чавунні підлогові плитки.
За радянських часів собор був діючим храмом до 1929 року, в 1934 році став музеєм – Софійським заповідником.
Софійський собор знаменитий своєю архітектурою і інтер’єром. Будівельники були запрошені прямо з Константинополя. З точки зору символіки високий купол храму нагадує парафіянам про Ісуса Христа. Дванадцять невеликих куполів – про апостолів, а чотири з них символізують євангелістів, які проповідували вчення Христа.
Центральний подкупольний простір собору виконано у формі хреста. Таку ж – хрестоподібну форму – мають в перетині стовпи собору. Для хорів тут було створено прекрасне освітлення – багачі дуже любили слухати богослужіння.
Сьогодні в Софійському соборі можна побачити мозаїку, яка збереглася з 11 століття. Палітрою більш ніж в 170 відтінків, вона прикрашає центральний купол, арки, стовпи.
Найвідоміша мозаїка називається Богородиця «Незламна стіна». Вона знаходиться в склепінчастою частини центральної вівтарної апсиди і зображує причащання апостолів Христом. Також собор багатий фресками, на яких зображені різні сцени з Біблії – дитинство Богоматері, діяння апостолів, житіє і образи святих, сцени страстей Христових і багато інших.
Живопис XI століття, яка прикрашає дзвіницю Софійського собору в Києві, зображує сцени ігор, організованих в Константинополі імператором Костянтином Порфірогенетом в честь княгині Ольги. На фресках Софійського собору зображені міми, жонглери, музиканти, танцюристи, дресирувальники, перегони колісниць. Пізніші фрески собору (17-19 століть) присвячені тільки релігійній тематиці. 300 графіті на стінах Софійського собору свідчать про високий рівень грамотності Київської Русі XI століття.
У соборі можна нарахувати більше 100 поховань. Тут є саркофаг Ярослава Мудрого і його дружини Ірини. Втім, деякі поховання протягом багатьох століть були втрачені.
У 1990 році Софійський собор у Києві внесли в список пам’ятників Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
