«Собор Паризької Богоматері» – перший історичний роман французькою мовою Віктора Гюго. Читати скорочено «Собор Паризької Богоматері» варто, щоб згадати сюжет про трагічне життя дівчини.
«Собор Паризької Богоматері» скорочено (аудіокнига)
«Собор Паризької Богоматері» стислий переказ
Події роману відбуваються у 1480-х роках у Франції, у Парижі.
6 січня 1482 року в Парижі відбуваються “гуляння, що об’єднують свято Хрещення господнього з древнім язичницьким святом блазнів”. Цього дня, за традицією, на Гревській площі запалюють вогні, прикрашають дерева (свого роду прообраз різдвяної ялинки).
За наказом кардинала Бурбонського Карла в центральному залі Палацу правосуддя (“Велика зала”) повинні були представити п’єсу за участю персонажів з Біблії, а також давньоримських богів – “Містерію”. П’єса була присвячена одруженню спадкоємця французького престолу дофіна Карла та Маргарити Австрійської. Після містерії мало відбутися обрання головного комедіанта Парижа – короля блазнів.
Королем блазнів став горбатий дзвонар собору Паризької Богоматері Квазімодо. П’єр Гренгуар, автор «Містерії», в розпачі втік з палацу. Йому ніде було ночувати, адже на виручені за «Містерію» гроші він розраховував розплатитися за житло. Він вирішив розділити з народом радість і відправився до вогню на площі. Там П’єр побачив танцюючу дівчину, яка вразила його своєю вродою. Після танцю Есмеральда стала демонструвати незвичайні здібності своєї кізоньки Джали, за що Есмеральду критикував священник Клод Фролло, що стояв у натовпі, наставник горбаня Квазімодо. Злодії, жебраки і бродяги вшановували свого нового горбатого короля. Побачивши це, Клод зриває з Квазімодо одяг, відбирає скіпетр і відводить горбаня.
Циганка збирає гроші за свій танець і вирушає додому. П’єр йде за нею, сподіваючись на те, що у неї, окрім прекрасної зовнішності, добре серце, і вона допоможе йому з житлом. На очах П’єра циганку викрадає Квазімодо і ще хтось із закритим обличчям. Есмеральду рятує капітан королівських стрільців Феб де Шатопер. Есмеральда закохується в нього.
Слідуючи за дівчиною, Гренгуар опиняється у Дворі чудес, де проживають паризькі жебраки. Клопен звинувачує П’єра в незаконному вторгненні на територію Двору чудес і збирається його повісити. Поет просить прийняти його в їх спільноту, але не витримує складного випробування; потрібно було витягти гаманець у опудала з бубонцями, та так, щоб вони не задзвеніли. В останні хвилини перед стратою жебраки згадали, що за законом П’єр повинен запитати, чи немає жінки, яка вийде за нього заміж. Якщо така знайдеться – вирок скасується. Стати дружиною поета погодилася Есмеральда. Він впізнав її. Їх «повінчали» на 4 роки. Однак дівчина не дає Гренгуару доторкнутися до себе. Як виявилося, Есмеральда носила амулет, який повинен був допомогти їй знайти батьків, але було одне вагоме «але» – талісман діє тільки до тих пір, поки циганка залишається незайманою.
Після «весілля» Гренгуар супроводжує Есмеральду під час її виступів на площі. Під час чергового танцю циганки архідиякон Фролло впізнає в її новому супутнику свого учня Гренгуара і починає детально розпитувати поета про те, як він зв’язався з вуличною танцюристкою. Факт одруження Есмеральди і Гренгуара обурює священика, він бере з філософа слово, щоб той не торкався до циганки. Гренгуар повідомляє Фролло, що Есмеральда закохана в якогось Феба і марить ним. Ця новина викликає у архідиякона небувалий напад ревнощів, він вирішує за всяку ціну дізнатися, хто цей Феб, і розшукати його.
Пошуки Фролло увінчуються успіхом. Ревнивець не тільки знаходить капітана Феба, але і завдає йому серйозну рану під час його побачення з Есмеральдою, чим ще більше налаштовує проти себе циганку.
Есмеральду звинувачують у вбивстві Феба (Клоду вдається втекти з місця злочину, вистрибнувши через вікно в річку). Дівчину ув’язнюють і піддають тортурам, не витримавши яких, дівчина визнає свою «провину». Есмеральда засуджена до страти через повішення на Гревській площі. У ніч перед стратою в темницю до дівчини приходить архідиякон. Він пропонує полонянці втекти з ним, але вона в гніві відштовхує вбивцю свого коханого Феба. Навіть перед стратою всі її думки про Феба. Доля дарувала їй шанс побачити його в останній раз. Він стояв зовсім холоднокровний на балконі будинку своєї нареченої Флер-де-Ліс Гонделор’є. В останній момент її рятує Квазімодо і ховає в соборі.
Есмеральда і тоді не перестає марити капітаном королівських стрільців (рана його виявилася несмертельною), не вірячи в те, що він давно її забув. Свою невинну сестру йдуть визволяти усі мешканці Двору чудес. Вони штурмують Собор Паризької Богоматері, який ревно захищає Квазімодо, вважаючи, що бродяги прийшли для того, щоб стратити циганку. У цій сутичці загинули Клопен Труйльфу і Жеан Фролло.
Коли почалася облога собору, Есмеральда спала. Несподівано в її келію приходять двоє: її чоловік Пьер Гренгуар і якась людина в чорному одязі. Налякана дівчина все ж йде слідом за чоловіками. Вони таємно виводять її з собору. Надто пізно Есмеральда розуміє, що таємничий мовчазний супутник – не хто інший, як архідиякон Клод Фролло. На іншому березі річки Клод останній раз запитує, що вона вибирає: бути з ним або бути повішеною. Дівчина непохитна.Тоді розгніваний священик віддає її під охорону відлюдниці Гудули.
Самітниця жорстока і безцеремонна з дівчиною: адже та циганка. Але все вирішується неочікувано – виявляється, що малятко Агнеса, якого викрали цигани у Гудули (Пакетти Шантфлері) і Есмеральда – одна і та ж людина. Гудула обіцяє врятувати дочку, і ховає її у своїй келії. За дівчиною приходять стражники, серед них і Феб де Шатопер. У пориві кохання Есмеральда забуває про обережність і кличе його. Усі старання матері марні. Дочку забирають. Вона до останнього намагається врятувати її, але у результаті гине сама.
Есмеральду знову приводять на площу. Тільки тоді дівчина усвідомлює жах неминучої смерті. З вершини собору за цією трагічною сценою спостерігали Квазімодо і, звичайно, Клод Фролло.
Розуміючи, що Фролло винен в смерті циганки, збожеволілий від гніву Квазімодо скидає свого названого батька з вершини собору. Після цього горбань зникає.
У фінальній сцені роману розповідається про те, як в гробниці Монфокінській шибениці були знайдені два скелети, один з яких обіймав інший. Це були останки Есмеральди і Квазімодо. Коли їх спробували роз’єднати, скелет Квазімодо розсипався в прах.
«Собор Паризької Богоматері» детальний переказ
Книга 1
І – III
Дія роману починається 6 січня 1482 року. Було свято, і у будівлі Палацу правосуддя давалася містерія.
Мали прибути посли із Фландрії, але вони запізнювалися. Автор містерії – метр П’єр Гренгуар скомандував починати. Вистава була прекрасна, але юрба її не зовсім зрозуміла. Увагу людей привернув жебрак, який увійшов до зали. П’єса перервалася, коли оголосили про прибуття кардинала.
IV-VI
Вистава йшла далі, але увагу людей відволікали посли, що прибували. Раптом один із гостей запропонував замість перегляду містерії обрати короля блазнів – охочі по черзі просовували голову в отвір і корчили гримаси.
Містерію більше ніхто не дивився, увага глядачів була прикута до конкурсу блазнів.
Королем блазнів обрали одноокого горбуна Квазімодо, у якого горб був не лише на спині, а й на грудях. На горбуна одягли картонну тіару і безглузду мантію блазнів, посадили на ноші і понесли у бік площі.
Книга 2
I – IV
Письменник Гренгуар, засмучений провалом своєї містерії, іде прогулятися по Парижу. На Гревській площі він бачить танцюючу Есмеральду з бубном у руках — циганку, яка має неземну красу. Після танців дівчина покликала до себе білу козу Джалі з позолоченими ріжками. Тварина відповідала на її запитання, стукаючи копитцем по бубну. Похмурий чоловік у натовпі сказав, що це чаклунство.
На площі з’явилася процесія з королем блазнів. Той же похмурий чоловік зірвав з Квазімодо мантію та тіару і наказав слідувати за ним. Гренгуар впізнав того чоловіка. Це був його вчитель герметики, батько Клод Фролло.
Гренгуар іде за циганкою і стає свідком того, як Фролло й Квазімодо намагаються викрасти циганку. Її рятує капітан Феб зі своїм загоном. Квазімодо затримує варта, священикові ж вдається піти непоміченим. Танцівниця відразу закохується у свого рятівника.
V – VII
Гренгуар довго блукав вулицями, поки не вийшов на велику площу – Двір чудес — «кримінальний» район Парижа. Квартал, де живуть злиденні, бурлаки, злодії, убивці тощо. Там, король жебраків, Клопен, наказує його повісити. Перш ніж повісити Гренгуара, йому запропонували спробувати врятуватися, пройшовши випробування. Жебраки принесли опудало, обвішане безліччю дзвіночків. Гренгуар мав беззвучно дістати з кишені опудала гаманець. Поет не впорався із завданням, його потягли вішати.
Але незабаром розбійник м’якшає й пропонує жінкам врятувати Гренгуара, взявши його за чоловіка. Поета рятує Есмеральда. Циганський король одружив їх на чотири роки.
Есмеральда привела Гренгуара до себе в комірчину. Поет хотів скористатися правами чоловіка, але дівчина відштовхнула його, діставши кинджал. На шиї Есмеральди був талісман на шиї – ладанка, обтягнута зеленим шовком.
Книга 3
Автор описує історію створення Собору Богоматері. Кожен камінь якого – це не лише сторінка історії Франції, а й історії науки та мистецтва.
Книга 4
I-II
16 років тому в Собор Паризької Богоматері підкинули немовля. Одне його око затуляла бородавка. Дитину усиновив молодий священик Клод Фролло. Чоловік назвав немовля «Квазімодо», що означало латиною «майже», «ніби».
Клод Фролло з малечку вивчав богослов’я, медицину, латину, грецьку та давньоєврейську. Головною метою його життя була наука.
Коли його батьки померли під час епідемії чуми, молодий священик сам виховував маленького брата Жеана. У 20 років Клод став священнослужителем Собору Паризької Богоматері.
III – VI
За підтримки Клода Фролло Квазімодо в 14 років став дзвонарем Собору Паризької Богоматері. Горбун був надзвичайно сильний, але був глухим і чув лише дзвін. Проте Квазімодо дуже любив Клода.
Клод почав цікавитися алхімією, астрологією та герметикою. Люди вважали Квазімодо дияволом, а Клода Фролло – чаклуном.
Книга 5
Якось Клода відвідав король Людовік XI, який представився іншою людиною. У розмові з ним священик сказав, що вірить лише в Бога, а справжньою наукою вважає алхімію. Клод вважав, що друковані книги небезпечні для собору і можуть навіть зрунувати його.
Книга 6
I-III
Після затримання Квазімодо привели до суду. За спробу викрадення дівчини Квазімодо засудили до публічного покарання.
У Роландовій вежі була келія , в якій жінки оплакували своїх батьків, коханців та гріхи. У той час у келії знаходилася «брехівниця» – сестра Гудула, яка ненавиділа циган, а особливо Есмеральду.
Одна з парижанок розповіла про дівчину-сироту Пакетту Шантфлері. Її маленьку гарненьку доньку вкрали цигани. Натомість Пакетті підкинули немовля-виродка (його усиновив Клод Фролло). Після того, що сталося, Шантфлері зникла.
IV – V
Квазімодо, за спробу викрасти Есмеральду, засуджують до бичування на ганебному стовпі. Там він знову зустрічає циганку, що приносить горбаневі, який гине від спраги, води. Хоча всі люди ображали його, глузували та кидали каміння.
Книга 7
I
Знатна дівчина Флер де Ліс, наречена Феба, побачила Есмеральду на площі і покликала до себе. Флер-де-Ліс з подругами, були вражені красою дівчини, і почали зловтішатися з неї. Коли коза циганки склала з букв слово «Феб», Флер-де-Ліс вигнала «чаклунку» геть прогали.
II-V
Гренгуар розважав народ акробатичними трюками. Поет розповів Клоду, як приєднався до бродяг, як тав чоловіком Есмеральди, про її амулет, який повинен допомогти їй знайти батьків (але він має силу поки дівчина буде незайманою)
VI – VIIII
Феб і Есмеральда домовляються про зустріч. Клод Фролло стежить за ними й намагається вбити офіцера… У всьому звинувачують Есмеральду й оголошують її відьмою.
Книга 8
I – IV
Гренгуар був присутній на суді над циганкою, де її кізочка продемонструвала всі трюки, які робила на площі. Після цього суддя впевнився, що дівчина чаклунка, а тварина – втілення диявола.
Під катуваннями «чобітка», дівчина погоджується з усіма обвинуваченнями, і її засуджують до смерті… До повішення за чаклунство, розпусту та вбивство сера Феба де Шатопера.
У в’язницю до Есмеральди прийшов Клод і освідчився їй у коханні. Дівчина прогнала його, називаючи вбивцею та чудовиськом.
V – VI
Перед стратою Есмеральду привезли на сповідь до Собору Богоматері. Дівчина побачила на балконі живого Феба та прокричала його ім’я. Зрозумівши, що її засудили до смерті за вбивство офіцера, дівчина зомліла.
Квазімодо рятує циганку від страти, ховаючи в Соборі, у стінах якого засуджена була недоторканною.
Книга 9
I
Клод не бачив, як Квазімодо вкрав циганку. Він до вечора тинявся по околицях Парижа. Пізно ввечері він повернувся до собору і опівночі біля протилежного кута вежі побачив Есмеральду. Він вирішив, що це її примара.
II – III
Квазімодо приніс Есмеральду в келію, призначену «для тих, хто шукає притулку». Жалісливі жінки передали їй одяг, горбун приніс їй кошик з їжею і матрац як постіль. Незабаром до дівчини прибігла її коза. Також Квазімодо дав циганці свисток, щоб вона могла покликати його у разі потреби.
IV
Якось Есмеральда помітила на площі Феба та попросила Квазімодо привести офіцера до неї. Але Феб не захотів іти з горбуном, вирішивши, що перед ним посланець з того світу – офіцер був упевнений, що Есмеральду повісили. Циганці горбун сказав, що не знайшов Феба.
V – VI
Архідьякон дізнався про порятунок циганки. Клод марив ночами, хотів, щоб циганка була його. В одну з ночей Клод вирушив до Есмеральди, стиснув дівчину в обіймах, не зважаючи на її відсіч. Циганка намацала свисток Квазімодо. Горбун примчав на допомогу і мало не вбив Клода. Розлючений священик пішов івирішив, що “вона не дістанеться нікому”.
Книга 10
I – III
Клод повідомив Гренгуару, що Есмеральду, яка знаходиться в соборі, через три дні повинні повісити. Священик запропонував поетові врятувати циганку – прийти до церкви і обмінятися з нею одягом, щоб дівчина змогла непомітно втекти.
Гренгуар вигадав інший план, бо не хотів так ризикувати. Бродяги та жебраки рушили до собору звільняти Есмеральду.
IV-VII
Клопен Труйльфу зупинив бродяг перед Собором Богоматері. Він виголосив, що їхня сестра невинна, і вони вимагають видати дівчину. На це ніхто не відповів. Глухий Квазімодо подумав, що бродяги хочуть зашкодити Есмеральді, тому скинув на бродяг величезну колоду, каміння, вилив розплавлений свинець. За наказом короля заколот бродяг був придушений солдатами. Клопена Труйльфу було убито солдатами короля під час спроби визволити Есмеральду із Собору Паризької Богоматері.
Коли Квазімодо увійшов у келію до Есмеральди, то побачив, що кімната порожня.
Книга 11
I
Есмеральду з кізочкою забрали Гренгуар і Клод, який одягнувся так, що вона його не впізнала. Вони дісталися на човні до особняка Барбо. Вийшовши з човна, Гренгуар взяв козочку і швидко втік.
Схопивши Есмеральда за руку, Клод повів її до Гревської площі. Циганка зрозуміла ким є другий супутник поета сказала, що боїться шибениці менше, ніж його. Есмеральда спробувала втекти від Клода, та той покликав відлюдницю Гудулу, і та зупинила дівчину.
Гудула розповіла Есмеральді, як цигани вкрали її дочку, і показала дитячий черевичок. Есмеральда дістала з ладанки такий самий. Коли Гудула зрозуміла, що циганка – її дочка, то допомогла їй сховатися в келії. Але коли на площу під’їхали солдати, Есмеральда почула голос Феба та видала себе.
Солдати схопили Гудулу та Есмеральду. Жінка намагалася захистити дочку, але її відштовхнули, і вона смертельно вдарилася головою об бруківку.
II-IV
Квазімодо бачив, як під час страти Есмеральди священик засміявся «сатанинським сміхом». Квазімодо в пориві люті зіштовхнув архідиякона з вежі собору.
Після цього Квазімодо зник із Собору. Гренгуар зміг врятувати козу і незабаром став успішним драматургом.
Після страти тіло Есмеральди віднесли до склепу Монфокона. Через кілька років там знайшли два скелети – викривлений чоловічий скелет, що міцно обіймав жіночий. Коли їх хотіли відокремити один від одного, скелет горбуна розсипався прахом.
