Сонет Шекспіра 116 читати українською, англійською мовами та слухати аудіо, варто щоб зрозуміти твір та підготувати його характеристику.
Сонет 116 слухати українською (аудіо)
Аналіз сонета 116 Шекспіра допоможе у підготовці до уроку.
Сонет 116 читати. Вільям Шекспір
Сонет 116 Шекспіра українською мовою у перекладі Дмитра Паламарчука та англійською мовою оригінал тексту.
Сонет Шекспіра 116 українською (Д. Паламарчук)
He буду я чинити перешкоди
Єднанню двох сердець.
То не любов.
Що розцвіта належно від нагоди
І на віддаленні вгасає знов.
Любов — над бурі введений маяк,
ІЦо кораблям шле промені надії,
Це вірка провідна, яку моряк
Благословляє в навісній стихії.
Любов не блазень у руках часу,
Що тне серпом своїм троянди свіжі
І щік, і уст незайману красу.
Тон серп любові справжньої не ріже.
Як це брехня я віршів не писав,
І ще ніхто на світі не кохав.
(Переклад Дмитра Паламарчука)
Шекспір Сонет 116 англійською (оригінал)
Let me not to the marriage of true minds
Admit impediments. Love is not love
Which alters when it alteration finds,
Or bends with the remover to remove.
О no, it is an ever-fixed mark
That looks on tempests and is never shaken;
It is the star to every wand’ring bark,
Whose worth’s unknown, although his height be taken.
Love’s not time’s fool, though rosy lips and cheeks
Within his bending sickle’s compass come:
Love alters not with his brief hours and weeks,
But bears it out even to the edge of doom.
If this be error and upon me proved,
I never writ, nor no man ever loved.
Шекспір Сонет 116 характеристика
Сонет 116 Вільяма Шекспіра в перекладі Дмитра Паламарчука — це один із найвідоміших і найпіднесеніших шедеврів світової інтимної лірики. Цей твір є справжнім гімном абсолютному, ідеальному та непідвладному часу коханню.
Тема: Роздуми про природу справжнього кохання, його незмінність, силу та здатність протистояти часу й життєвим випробуванням.
Ідея: Справжнє кохання — це абсолютна, духовна та вічна величина. Якщо почуття згасає під впливом обставин або часу, то це було не кохання.
Сонет побудований за класичною англійською (шекспірівською) схемою: три катрени (чотиривірші) та фінальний двовірш (сонетний ключ). Кожна частина розвиває єдину думку, поступово нарощуючи емоційну та філософську силу:
Перший катрен: Проголошення тези про те, що справжні почуття не знають перешкод. Автор заперечує “любов”, яка залежить від вигоди, обставин (“нагоди”) чи відстані.
Другий катрен: Поетичне визначення стійкості кохання через яскраві метафори. Воно порівнюється з маяком та провідною зорею для блукаючих кораблів у штормовому морі.
Третій катрен: Протиставлення кохання Часу. Фізична краса (“троянди свіжі і щік, і уст”) в’яне під “серпом” часу, але справжнє почуття не підвладне старінню чи смерті.
Двовірш (сонетний ключ): Максимально категоричний і парадоксальний висновок. Автор ручається за свої слова власною творчістю та всім досвідом людства: якщо він помиляється, значить, він ніколи нічого не писав, а у світі взагалі не існувало кохання.
Шекспір використовує потужну систему монументальних образів:
Маяк і провідна зірка: Символи надійності, орієнтира, порятунку серед життєвих бур та “навісної стихії”. Кохання тут виступає як щось непохитне.
Час із серпом: Традиційний образ Смерті або Невблаганного Часу (Хроноса), який нищить зовнішню, земну красу.
Троянди щік і уст: Символ молодості, фізичної привабливості, яка, на відміну від душі, є тимчасовою.
Любов у розумінні Шекспіра — це не просто емоція чи пристрасть, це космічна константа, духовний якір людини. Вона не є “блазнем у руках часу”, тобто не підкоряється земним законам старіння. Сонет 116 залишається актуальним крізь століття, оскільки дає людині надію на існування чогось вічного й абсолютно надійного у мінливому світі.
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
