Вірш “Співучі обриси роденівської Музи…” Ліни Костенко частково побудований на прийомі екфразису
“Співучі обриси роденівської Музи…” Ліна Костенко
Співучі обриси роденівсьої Музи,
недоторканна мармурова плоть,
той вигин рук,
важкий туман волосся,
тонке одухотворене лице.
Такою ти з’являлася, о Музо,
натхненним опівнічникам-поетам.
А ми…
А ми!
Оглянься –
за плечем
стоїть твоя категорична Муза.
Того не можна. І того не слід.
Пласка як дошка. Голос – наче блямба.
Маслакувато затуливши світ,
танцює ритуальні танці штампа.
Сама собі насвистує в свисток.
Сама собі цензура, і жюрі.
І клаца кастаньєтами кісток,
і ритми вибива на кобурі.
Хароша штука, ета кобура.
Всі добровільно підуть до вольєри.
Хрущов – ура! І не Хрущов – ура!
А головне – да здравствуєт кар’єра!
Зіставлення двох муз – натхненного митця Родена, вільного у своєму мистецтві від заборон, і кон’юнктурної «музи штампа» – зумовлює специ- фіку віршової структури: перші два катрени (з інтонаційно виділеними за- вдяки зміщенню частинами рядків) написані білим віршем; решта рядків – усе тим же 5-стоповим ямбом з використанням переважно однограматичних рим, анафор і підкреслено «зросійщеного» просторіччя. Твір побудовано на характерному для зрілої Ліни Костенко протиставленні справжнього мисте- цтва й штукарства, спрямованого на здобуття слави й кар’єрне зростання.
Вірші Ліни Костенко популярні не лише в Україні, а й у всьому світі та перекладені багатьма мовами.
Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша “Співучі обриси роденівської Музи…” Ліни Костенко лишайте інформацію в коментарях.
