Григорій Квітка-Основ’яненко “Сватання на Гончарівці” переказ нагадає сюжет твору.
“Сватання на Гончарівці” дуже стисло
У селі Гончарівка жила проста сільська родина. Голова сім’ї – батько Прокіп був великим п’яницею. Його дружина Одарка постійно сварилась і лаялась з ним через це. Одного дня до них приходить місцевий багатій Кандзюба і радить повести Прокопа до знахарів, а крім того ще й сватає свого сина Стецька за Уляну, дочку Одарки й Прокопа. Батьки погоджуються, а потім питають Уляну. Дівчина кохає Олексія, простого сільського коваля, а за дурня Стецька йти заміж не хоче. Стецько при зустрічі з нареченою і двох слів зв’язати не може – він справді дурень, головне для нього – це їжа. Олексій дізнається про сватання Стецька до Уляни і, не знаючи усієї ситуації думає, що Уляна зрадила його – погодилась на шлюб зі Стецьком. Закохані сваряться.
У село приїздить відставний солдат Скорик. Він впізнає в Олексієві свого небожа. Скорик влаштує так, аби Уляна вийшла за Олексія. Прокіп тікає у шинок, беручи з собою Стецька, але той не може швидко бігти і дорогою губиться. Олексій прохає Одарку про весілля, але вона неприступна. Олексій вирішує піти у солдати.
Родина готується до сватання. Приходить Олексій і просить поговорити з Уляною. Приходить Стецько зі сватами. Скорик пропонує перев’язати руки молодим. Уляна відмовляється. Скорик каже, що дівці наврочено і вчить як зняти це наврочення. Уляна йде, а потім повертається з гарбузом накритим хусткою. Олексій хапає хустку, а дурний Стецько – гарбуза. Одарка гнівається, але Скорик знімає з неї наврочення і обіцяє Олексієві спадок. Одарка рада, закохані щасливі, лиш Стецько лишився ні з чим.
Автор: cup_of_flowers
