Тарас Шевченко «Світає, край неба палає…» аналіз уривку з поеми “Сон” допоможе визначити, яка його головна думка, жанр, тема, ідея, художні засоби та скласти літературний паспорт твору.
«Світає, край неба палає…» аналіз твору
Автор – Тарас Шевченко
Рік написання – 1844
Рід літератури – лірика
Лірика – пейзажна
Жанр: вірш
Тема: зображення природи під час сходу сонця
Ідея: захоплення красою української природи
Художні засоби
- Епітети: темнім гаї, сади рясні, дрібною росою.
- Уособлення: соловейко зустрічає; степи, лани мріють; сади похилились; тополі розмовляють; країна вмивається.
- Метафора: край неба палає; країна, повита красою.
- Порівняння: тополі … стоять, мов сторожа.
- Риторичний оклик: І нема тому почину, і краю немає!
«Світає, край неба палає…» слухати аудіо. Тарас Шевченко
“Світає, край неба палає” читати
(Уривок з поеми “Сон”)
…Світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Меж ярами над ставами
Верби зеленіють.
Сади рясні похилились,
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає…
І нема тому почину,
І краю немає!
