“Таємничий сад” скорочено – Френсіс Годжсон Бернетт

«Таємничий сад» – роман англо-американської письменниці Френсіс Годжсон Бернетт.

«Таємничий сад» скорочено читати

Ця історія починається в кінці XIX і початку XX століть.

Мері Леннокс — хвороблива й самотня десятирічна дівчинка, яка народилася в Індії в заможній британській родині. Її батьки ніколи не хотіли дитини й намагалися не звертати на неї уваги. Мати Мері була дуже вродливою, але зовсім не цікавилася донькою. За дівчинкою доглядали слуги, які дозволяли їй стати розпещеною, агресивною й егоїстичною.

Після того як епідемія холери забрала життя її батьків і слуг, Мері знаходять живою, але зовсім саму в порожньому будинку. Деякий час вона мешкає в Індії в англійського священика та його родини, однак і там поводиться зухвало: хоче, щоб усі їй підкорялися й виконували всі забаганки. Діти священнослужителя прозвали її «Мері Навпаки». Незабаром дівчинка дізнається, що її збираються відправити до Йоркширу, в Англію, щоб вона жила з багатим дядьком Арчібальдом Крейвеном, якого ніколи раніше не бачила. Його ізольований маєток Місселтуейт розташований далеко від міст і більше нагадує старовинний замок. На вокзалі Мері зустрічає економка, яка одразу помічає, що дівчинка надто розпещена.

Перші дні в новому домі поступово змінюють погляди Мері на життя. Від покоївки Марти вона дізнається, що тут у неї не буде ані гувернантки, ані няні, і їй доведеться самостійно одягатися та знаходити собі заняття. Спочатку Мері така ж груба й похмура, як і раніше. Їй не подобається новий будинок, люди, які в ньому живуть, і особливо — безлюдна пустка навколо маєтку. Проте добродушна покоївка Марта Сауербі розповідає дівчинці про покійну місіс Крейвен, яка годинами працювала у своєму саду, вирощуючи троянди. Вона загинула внаслідок нещасного випадку, після чого згорьований містер Крейвен замкнув сад і закопав ключ. Уже десять років туди ніхто не заходив, і ніхто не знає, де саме він розташований, адже всі сади й городи навколо маєтку обгороджені високими парканами.

Мері зацікавлюється пошуками Таємничого саду й починає щодня гуляти територією в надії знайти його вхід. Вона знайомиться із садівником Беном Уезерстаффом і пташкою Робіном. Саме Робін навчає її дружити: з ним Мері вперше починає говорити лагідно. З часом Бен і слуги помічають, що її погані манери й примхливість зникають, зовнішній вигляд поліпшується, з’являється апетит.

Марта розповідає Мері про свою родину, і дівчинка захоплюється доброю матір’ю Марти та її братом Дікеном, який дуже любить тварин і постійно з ними гуляє. Марта дарує Мері скакалку. Спочатку стрибки даються важко, але дівчинка наполегливо тренується. Одного разу, спостерігаючи, як Робін риється в землі в пошуках черв’яків, Мері знаходить ключ, а за стіною, оповитою плющем, — зачинені двері. Так вона відкриває вхід до Таємничого саду. Оскільки була ще зима, дівчинка не могла зрозуміти, чи всі рослини живі, але почала очищати їх від бур’янів, які вже починали вибиватися із землі.

У своїй кімнаті Мері не раз чує таємничий дитячий плач, однак Марта запевняє, що це лише вітер. Дівчинку не полишає відчуття, що будинок приховує багато таємниць.

Мері просить Марту купити їй садові інструменти й під час першої зустрічі з містером Крейвеном отримує дозвіл посадити квіти на власній клумбі. Вона боїться, що хтось дізнається про Таємничий сад і знову його замкне.

Брат Марти Дікен приносить Мері інструменти та насіння квітів. Дікенові дванадцять років, Мері — десять. Вони швидко знаходять спільну мову, і дівчинка захоплюється хлопцем, який так добре розуміється на природі. Усвідомивши, що нічого не знає про рослини, Мері розповідає йому про таємничий сад.

Однієї ночі Мері знову чує плач і вирішує знайти дитину. Вона знаходить хлопчика свого віку — Коліна, який живе в прихованій спальні. Згодом дівчинка дізнається, що вони двоюрідні брат і сестра. Колін — син містера й місіс Крейвен. Хлопчик страждає від незрозумілої хвороби хребта, через яку не ходить і постійно лежить у ліжку. Він упевнений, що скоро помре, поводиться грубо зі слугами й вимагає виконання кожного капризу. Містер Крейвен уникає сина, бо той надто схожий на покійну матір, а сам Колін переконаний, що саме через нього сталася трагедія з місіс Крейвен.

Мері щодня навідує Коліна, розповідає йому про сад, Дікена, тварин і пустку. Хлопчик давно не бував надворі, боїться свіжого повітря й переконаний, що в нього росте горб і він скоро помре. Мері намагається довести, що він звичайний, лише ослаблений. Лондонський лікар не знаходить у нього серйозної хвороби, хоча сімейний лікар продовжує виписувати пігулки.

Спочатку Мері не зізнається Колінові про сад… вона не впевнена чи можна йому довіряти. Вони навіть сваряться, коли дівчинка цілий день проводить у саду й не приходить до нього. Після цього в Коліна стається істерика, але Мері замість співчуття різко пояснює, що світ не обертається навколо нього й до людей та слуг потрібно ставитися з повагою.  Мері складно було повірити, що в Індії вона вела себе точно так само, як і Колін.

Коли вони миряться, Мері нарешті зізнається, що у неї є ключ від таємного саду, і Колін мріє скоріше його побачити. Діти чекають, коли на вулиці потепліє і прийде тепла весна. Коліна садять в інвалідне крісло і виводять на вулицю в таємничий сад. Це перший раз, коли він був на вулиці за останні роки. Практично кожен день, до появи Коліна в саду, Мері і Дікен там приводили в порядок клумби, садили нові квіти. У сад вони пробиралися потайки, щоб бути там без нагляду слуг.

Перебуваючи в саду, діти злякалися, побачивши, що Бен Уестстафф стоїть на драбині і дивиться на них. Бен злиться на дітей, він не розуміє як вони туди потрапили, і зізнається що вважав Коліна калікою. Колін встає з крісла сам, щоб довести, що його ноги в порядку, хоча і слабкі. Колін і Мері проводять майже щодня в саду, іноді з Дікеном. Колін щодня ходить, спочатку з підтримкою Дікена, а скоро і сам. Діти і Бен домовляються про те, щоб зберегти поліпшення стану Коліна в секреті від інших слуг, щоб здивувати батька, який приїде восени. Колін і Мері, щоб приховати своє самопочуття скаржаться на відсутність апетиту. А Дікен, кожен день приносить їм від своєї матері булочки і молоко. Скоро Колін вже працював з дітьми в саду, бігав з ними, граючи в ігри. Поведінка Коліна, як і поведінка Мері зовсім змінилася. Вони стали кращими друзями. Колін почав мріяти, що коли виросте стане вченим.

Коли здоров’я сина значно поліпшується, містерові Крейвену сниться сон, у якому покійна дружина кличе його до саду. Отримавши листа від місіс Сауербі, він вирішує негайно повернутися додому.

Прибувши до маєтку, містер Крейвен іде до Таємничого саду й за стінами чує дитячі голоси. Побачивши, що двері відчинені, він заходить усередину й бачить розквітлий сад і здорового сина, який грається з Мері та Дікеном. Приголомшені слуги спостерігають, як батько й син разом повертаються до садиби.