Характеристика персонажів твору “Тарас Бульба” допоможе розкрити образи героїв, визначити їх риси характеру, описати зовнішність.
М. Гоголь “Тарас Бульба” характеристика героїв
Головними героями повісті є:
- Тарас Бульба – старий досвідчений козак, якого поважають на Запорізькій Січі. Сміливий, рішучий, хоробрий чоловік. Любить свою Батьківщину і залишається їй відданим до кінця. Вбиває рідного сина за зраду.
- Остап – старший син Тараса Бульби, його гордість. Як і батько, найбільше любить вільне життя та свободу. Мужній, безстрашний воїн не здатний на зраду. Справжній герой з гідністю приймає болісну смерть.
- Андрій – молодший син Тараса Бульби. На відміну від батька та старшого брата має витончену, емоційну натуру. Закоханий у польську панночку. Відмовляється заради неї від своєї сім’ї, зраджує Батьківщину. Вмирає від руки свого батька.
Образи жінок у повісті “Тарас Бульба”
- Матір Остапа та Андрія. Дружина Тараса та любляча мати Остапа та Андрія. Вона сумувала за дітьми, перед їх від’їздом на Січ усю ніч просиділа біля них.
- Панночка – донька воєводи, дуже гарна дівчина, в яку закохався син Тараса, Андрій. Спочатку він дуже здивував її, залізши через трубу каміна до її спальні в Києві. Вона сховала його під ліжко, а потім наказала служниці вивести його. Вдруге вони зустрілися при облозі міста. Коли вона його побачила з фортечної стіни, то розшукала Андрія за допомогою служниці. Він так любив її, що зрікся батьківщини та близьких, ставши зрадником.
- Служниця панночки – татарка, яка була служницею у панночки, яку палко покохав Андрій. Саме вона розшукала його вночі при облозі міста, розповівши, що панночка голодує.
Другорядні герої:
- Янкель – хитрий і заповзятливий єврей, який живе разом із козаками. Він дуже любить гроші і намагається не упустити жодної можливості збагачення. Він торгує різними товарами, дає гроші у борг під відсотки тощо. Саме він повідомляє Тарасу про те, що Андрій став зрадником. Крім цього, Тарас рятує Янкеля від Запорожців, які хотіли його вбити. Щоб віддячити козаку, Янкель допомагає Бульбі дістатися до Варшави, щоб спробувати врятувати сина Остапа.
- Потоцький – польський Гетьман, який спочатку був розгромлений, після чого заприсягся більше не вступати в протидію з козаками, але порушив клятву. З п’ятьма полками він наздогнав Тараса полк, захопив його в полон і після спалив живцем, прив’язавши до дерева.
Характеристика Тараса Бульби
В образі Тараса Бульби автор втілив усі найкращі риси справжнього воїна: мужність, відвагу, рішучість, героїзм, відданість вірі та Батьківщині. Він не міг перебувати довго поза полем бою, спокійне сімейне життя було не для нього. Саме тому він не захотів чекати жодного дня після того, як його сини повернулися з навчання. Наступного ж дня він повіз Остапа та Андрія до Запорізької Січі, щоб сини стали справжніми козаками.
Тарас пишався своїми синами, вони швидко здобули славу в боях. Але батько пережив найстрашніше випробування. Його син Остап помер від руки ворога, а Андрія він убив власноруч. Він не зміг пробачити сину зради, і навіть батьківські почуття неспроможні були це змінити. Побачивши, як Андрій убиває своїх бойових товаришів, борючись на ворожому боці, Тарас зрозумів, що його синові доведеться померти. Він вирішив зробити це самостійно, очистивши своє ім’я від ганьби.
Після смерті синів єдиним сенсом у житті для головного героя стала помста. До останнього подиху він боровся проти поляків, які пригнічують український народ. Образ Тараса Бульби – це образ справжнього героя.
Сенс життя Тараса Бульби полягав у служінні Батьківщині та захисту її від ворогів.
Характеристика Андрія Бульби
Андрій – високий, сильний хлопець у віці двадцяти років. Він смаглявий, чорнявий, має великі чорні очі. Риси його обличчя помітно тонші і м’якші, ніж у брата, що надає йому особливої привабливості. Велику увагу Андрій приділяє своїй зовнішності, він любить модні та гарні речі.
Андрій здобув освіту в Київській академії, разом із старшим братом Остапом. Навчання це було своєрідною підготовкою до дорослого життя на Січі.
Андрій мав більш чутливу та емоційну натуру в порівнянні з Остапом. Наприкінці навчання він раптом віддалився від однокурсників, все більше віддаючи перевагу самоті. Особливо йому подобалося блукати Києвом, занурюючись у власні думки. Його турбувало якесь незрозуміле передчуття, неминучість чогось нового, що назавжди змінить його життя. Одного разу, під час однієї з таких прогулянок, він побачив панночку, яка заволоділа всіма думками та уявою молодого козака.
Приїзд із батьком та братом на Січ, нова обстановка та оточення змусили Андрія забути про польську панночку. Про свої почуття Андрій згадує у той момент, коли він дізнається, що його кохана знаходиться в обложеному місті. Її служниця таємно повідомляє йому, що пані голодує, і Андрій пробирається до міста, щоби передати дівчині продукти. Під час зустрічі він клянеться зробити все, що вона забажає, і, якщо буде потрібно, зректися Батьківщини. Для нього кохання – не зрада, а сенс існування, йому не важливо, що його кохана – дочка ворога, на його думку, кохання не ділить людей на своїх та чужих, воно вищецих існуючих умовностей.
Для владного Тараса вчинок Андрія незрозумілий та неприпустимий. Він не уявляє, що заради любові можна поступитися своєю честю, товаришами, вірою. Він вважає, що робить правильний вибір, вирішивши вбити сина. Ще більше він переконується в цьому, коли Андрій, що стоїть перед рушницею, що націлена на нього, в останню мить вимовляє ім’я коханої. На відміну від батька, для якого жінка – лише побутова потреба, Андрій здатний відчувати і ніжність, і любов.
Без сумніву, Андрій зрадив батька, товаришів та Батьківщину. Але Андрій виявився заручником свого кохання. Для нього любов до жінки рівнозначна любові козаків до своєї землі. Але герой живе в епоху, коли вірність і відданість Батьківщині стоять на першому місці і цінуються понад інші почуття.
Характеристика Остапа Бульби
Остапу двадцять два роки. Це сильний, високий, симпатичний хлопець. Хлопець здобув освіту у Київській духовній академії, куди батько віддав його у дванадцятирічному віці. Навчався Остап разом зі своїм молодшим братом Андрій, але на відміну від нього не мав жодного потягу до наук. Кілька разів він намагався втекти з бурси, чотири рази заривав свій буквар у землю, але щоразу його, попередньо випоривши, повертали до навчального закладу та купували новий буквар. Втомившись від його витівок, батько пригрозив, що залишить його служити при монастирі на двадцять років, поки він не набереться розуму. Для молодого козака це було найстрашнішим покаранням, бо він ніколи б не потрапив на Січ. З того часу Остап став зразковим учнем.
Ставлення Остапа до батьків. Остап поважав свого батька. Він був прикладом честі, відваги, любові до Батьківщини. До матері він відчував почуття синівської ніжності, жалів її, засмучувався побачивши її сльози. Остап і Андрій були абсолютно різними і за характером, проте відносини їх були братськими. Остап, попри зрадництво, щиро шкодував Андрію, коли той загинув від руки батька.
Опинившись у Запорізькій Січі, Остап приймає закони, що там панують. Він з повагою ставиться до авторитету старших козаків. Вносячи свої пропозиції, він готовий вислухати думку інших.
У бою з ворогами Остап виявляє залізну витримку та спокій. Ці якості викликають повагу, тому обирають Остапа на посаду курінного отамана.
Тарас пишається, що зміг виховати такого сина. Йому подобається поведінка Остапа у бою. Його холоднокровність та продуманість поряд зі сміливістю та відвагою свідчать про те, що на молодого козака чекає гарна військова кар’єра. Але навіть безстрашність героя разом із його грамотною військовою тактикою нездатна подолати переважаючого за силою противника. Остапа беруть у полон і засуджують до страти. Вже стоячи на ешафоті, він не забуває про своїх товаришів. У його останніх словах звучить підтримка і наказ козакам не втрачати силу духу навіть перед смертю.
Страта Остапа – один із найбільш психологічно напружених та драматичних епізодів повісті. Тіло Остапа змучене тортурами, але дух його не зламаний.
Навіть в останні миті життя для Остапа важливо не впустити свою честь, честь батька та козацтва. Не зламаний фізичними стражданнями, він звертається з ешафота до батька, ніби шукаючи у ньому підтримку: «Батько! Де ти? Чи чуєш ти? І вбитий горем батько, зібравши всю свою мужність, голосно відповідає синові: «Чую!»
Образ Остапа втілює найкращі риси воїна, для якого любов до батьківщини та віра – не порожні слова. Образ Остапа Бульби є уособленням глибокого патріотизму та вільного духу козацтва. Сенс свого життя герой бачить у боротьбі звільнення рідної землі. В останніх словах Остапа звучить надія, що його смерть не буде марною – на зміну йому та іншим загиблим прийдуть нові сили, які продовжать розпочату справу.
Життєві принципи Остапа та Андрія
Остап – наполегливий та упертий, може присвятити своє життя головній меті. Він не може поступитися своєю честю та гідністю. Він розмудливий, мужній та витривалий, підтримує товаришів під час суворого випробування, вміння й на чужині, серед ворогів, почувати себе часткою українського козацтва. Його поважають інші козаки.
Андрій – легко ставиться до життя. Андрія здатний піти на компроміс заради власного спокою. Він азартний та запальний, не далекоглядний.
