Ульф Старк “Тоді я був просто Ульф” скорочено читати варто, щоб дізнатися про зо розповідає збірка автобіографічних оповідань шведського письменника.
“Тоді я був просто Ульф” скорочено читати
В печері лежить золото
Ян і Ульф – брати. Підчас гри Ян та його друзі підстерегли Ульфа і прив’язали його до верби, після чого мама змусила хлопців допомогти розвішати білизну.
Ян обіцяв поділитися з Ульфом таємницею про золото в печері, проте після походу в печеру Ульф виявив, що там немає жодного скарбу. Ульф вирішив, що ніколи не залишить печери та буде жити там, мріючи перетворитися на скелет і лякати брата. Після того, як Ульф розповів про свої пригоди, батьки та Ян вирішили, що йому потрібно побачитися з лікарем. Тато наголосив сину, що завжди потрібно говорити правду.
Блакитна корова
У класі Ульфа з’явилася нова вчителька на ім’я Беріт, яка була зовсім не схожа на попередню вчительку. Вона завжди мала щасливий вигляд і була більш толерантною до творчих виявів учнів.
Учні малювали корів, а Ульф вирішив зобразити корову, що скидалася на танк, щей й блакитного кольору. Вчителька відзначила його малюнок як модерновий і особливий.
Пізніше вчителька принесла книжку з малюнками відомого художника Шаґала, який вражав неймовірними кольорами та фантастичними сюжетами.
Учителька постійно заохочувала Ульфа в його творчості, вважаючи, що в нього є Іскра Божа.
Повернення старенької вчительки позначило завершення періоду модернізму для Ульфа. Вона закликала його малювати речі такими, які вони є, що означало повернення Ульфа до зображення рудих корів.
Другий поцілунок
У травні, десятирічний Ульф грав у гилки разом з іншими дітьми. Після гри він мав намір купити морозиво, маючи в кишені три п’ятикронові банкноти. Його брат раніше згадав про те, що до десятиріччя людині слід поцілуватися, і Ульф сказав, що вже цілував дівчину, хоч це була неправда.
Пізніше, під час гри на футбольному майданчику, Ульф сподівався, що дівчина на ім’я Бірґітта влучить у м’яч. Під час гри вона вдарила не лише у м’яч, але й у голову Ульфа, що призвело до його падіння. Бірґітта виявила турботу про нього, і Ульф відчув до неї особливе зацікавлення.
Пізніше, Ульф і Бірґітта сиділи у саду, де вони говорили і поцілувалися. Ульф навіть пропонував гроші за поцілунок, але потім Біргітта повернула йому гроші, заявивши, що не цілується за гроші.
Чи є в космосі люди?
Ульф спілкувався зі своїм однокласником Геннінґом, який зацікавив його книгами та головоломками. Коли ввечері Ульф заснув, то йому наснилося, що він на іншій планеті, де майже не було сили тяжіння. Потім вони разом вирушили на зустріч інопланетянам, але Ульф виявився на чужій планеті, де все було навпаки. Там він зустрів Сіван, з якою мріяв поцілуватися, але виявилося, що це місце було лише сном. Після пробудження він знову був вдома, поруч з рідними.
Фокстрот
Ульф запрошений на день народження до однокласника Б’єрне. На святкуванні будуть танці, і Б’єрне пропонує Ульфу допомогу в навчанні танцювати фоктрот. Хлопці тренуються кожен день. Настав день народження Б’єрне. Ульф подарував Б’єрне три коробочки свинцевого шроту для пневматичної гвинтівки. Під час танцю з Агнетою Ульф відчуває себе невпевненим і помічає, що його ноги чомусь йшли неправильно. Пізніше вони з Агнетою разом вирушають в гараж, де стріляють з пневматичної гвинтівки.
Вона спитала, куди б Ульф хотів поїхати. Хлопець відповів, що якнайдалі зі Стуреб’ю, світ за очі. Агнета сказала, що вона хотіла б відправитися разом з ним. І в цей час Ульф і Аґнета спілкуються більш особисто, закінчуючи цю зустріч поцілунком.
Прощай, Стуреб’ю!
Восени 1958 року тринадцятирічний Ульф виявився майстром брехні. Він уміло приховував погані оцінки від батьків, підробляючи їх підписи. Про це дізнався його класний керівник, який вимагав розповісти правду батькам. Ульф збрехав, що вирушає на ніч до друга, але вирішив втекти з дому. Пройшовши довгий шлях, він провів ніч у під’їзді, далі блукав по місту, відчуваючи загальне знесилення. У найвідчайдушніший момент вирішив втопитися, але відмовився від цього плану. Його побачили поліцейські, він побіг, але його схопили. Батьки сприйняли його повернення з розумінням, і після цього Ульф пообіцяв завжди говорити правду.
Не пишіть дурниць
Ульф, коли йому виповнилося чотирнадцять років, почав помічати зміни у своєму обличчі. Він задумався про своє життя та інтереси. Він зосередився на літературі, щоб конкурувати зі своїм однокласником Єраном. Після тривалих змагань в літературному напрямку з Єраном, Ульф виявив свій справжній талант і визнання від вчителя, хоча у його творі було помітно подібність до творчості відомого письменника. Ульф почав реалізовувати себе як письменник, зосереджуючись на темах, що близькі йому особисто. Єран сказав, що переможе наступного разу. Хлопці побилися об заклад на морозивний банановий десерт.
Ульф писав твір про собаку на кличку Фрідольф, яку їхні сусіди, вибираючись до нового помешкання, не взяли з собою. Наприкінці хлопець написав про те, як собака захворіла й померла. У класі всі були вражені, учитель його похвалив. Ульф заявив, що хоча він ніколи не мав собаки або таких сусідів, коли він писав, у нього було таке враження, що він все ж мав собаку, про яку він завжди мріяв. Єран змушений був купити Ульфу морозивний банановий десерт і два молочних коктейлі.
Пані в короткому халатику
У темний лютневий вечір Ульф спостерігав з вікна за своєю сусідкою, яка стояла в своїй освітленій кухні, вбрана в нічну сорочку. Хоча вона була доволі старою і не дуже гарною, Ульф хотів, щоб вона обернулася. Раптом у його кімнату зайшов тато. Ульф дорікнув, що треба стукати.
Наступного дня Ульф пообіцяв дівчині, яку зустрів у книгарні, подарувати їй гострозубці. Дорогою він побачив Пані в короткому халатику, що стояла в книгарні на Бандгаґені. Пані була в синьому робочому халатику з атласної тканини. Вона мала дуже короткі ноги. Але халатик був ще коротший. Жінка допомогла Ульфу вибрати папір. Від приємних пахощів парфумів жінки і нестачі кисню в Ульфа запаморочилася голова.
Кожен чотирнадцятий день Ульф навідувався до Пані в короткому халатику. Бо в нього було лише десять крон на тиждень.
Потім Ульф написав твір за темою “Весна” і, завдяки підтримці вчителя, отримав високу оцінку. В результаті тато нагородив його грошима, і Ульф разом із своєю новою знайомою придбав письмову машинку для його творчих зусиль.
У білий світ
Ульф отримав на Різдво світло-коричневу дорожню сумку з тисненої шкіри. Після закінчення школи він склав у неї небагато речей і вирушив у подорож. На шляху до курорту Брідлінґтон він познайомився з дівчиною на кораблі, Аґнетою Валь. Вона теж читала Камю й Франсуазу Саґан. Її цікавила філософія, музика й поезія. Вона ледь не все знала про мистецтво, хотіла стати скульптором.
Ульф пережив своє перше сп’яніння від яєчного лікеру, купленого Коре у барі. Під час подорожі він писав вірші, один з яких був присвячений саме Аґнеті.
Ульф і Аґнета навчалися в різних групах. Але вони з Ларсом і Коре були прийняті до класу для сильних учнів. Ульф зустрічався з дівчиною після обіду, прогулюючись узбережжям і дивлячись на море. Коре запросив їх грати в кеглі, а Аґнета пообіцяла показати свої ескізи. Однак сімейні обставини змусили Ульфа супроводжувати тітоньок Уддгам, у яких жив Ульф. Пізніше, Ульф розчарувався, виявивши, що Аґнета і Коре мають особливий зв’язок. Хлопець дізнався, що Коре вчора проводив її додому. Коре вважав, що на побачення повинні бути поцілунки, пестощі й нестримна жага. Ульф відмовився від запрошення Коре відвідати Агнету і вирушив прогулятись під дощем на узбережжі, роздумуючи про своє перше кохання і своє майбутнє. Він вже пережив своє перше велике нещасливе кохання. Тож тепер він міг стати справжнім письменником.
Автор твору – KRASOL8
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!
