Архаїзми – це слова, які в сучасній мові не вживаються, але замінені синонімами.
Архаїзми – це витіснені іншими синонімами назви понять, що зберігаються і нині.
Приклади архаїзмів:
- піїт – поет,
- студій – студент,
- зелейник – лікар,
- глагол – слово,
- благоденствіє – достаток,
- злато – золото,
- зримий – видимий.
Цікаві архаїзми
Кобеняк – архаїзм. Сучасне значення
Вельми – архаїзм. Сучасне значення – дуже.
Легінь –це архаїзм також. Сьогодні це – юнак
Кольчуга – це не архаїзм, а історизм.
Ліврея – архаїзм, який сьогодні означає барва.
Також досить цікаві такі архаїзми:
- Ловчий – мисливець
- ученіє – навчання
- недвижний – нерухомий
- перст (палець),
- обоюдний – обопільний
- палятурка – палітурка
- побіждати – перемагати
- побідоносець – переможець
- едукований – письменний
- леліяти – плекати
- смирення, послушенство -покора
- розпросторювати – розповсюджувати
- ляментація – скарга
- вої (воїни),
- просинець (січень),
- кріс (рушниця),
- чадо (дитина),
- уста (губи),
- десниця (права рука),
- зигзиця (зозуля),
- ректи (сказати).
- чоло ― лоб,
- отчий ― батьківський,
- бран ― полон,
- уповати ― надіятися,
- отверзати ― відкривати,
- вельми ― дуже,
- всує ― даремно.
- ланіти (щоки),
- рать (військо),
- дзиґарі (годинник),
- вікторія (перемога),
- лицедій (актор),
- узріти (побачити),
- ректи (сказати),
- одесную (праворуч),
- оний (той),
- сиріч (тобто);
- словеса (слова),
- рибар (рибалка),
- сіятель (сіяч),
- фортеція (фортеця),
- урозуміти (зрозуміти),
- возсіяти (засяяти),
- женський (жіночий);
- враг (ворог),
- глас (голос),
- зерцало (дзеркало),
- ріжниця (різниця),
- сподар (господар),
- піїт (поет),
- серебро (срібло),
- вольний (вільний),
- сей (цей);
- лікоть (міра довжини),
- живіт (життя),
- колода (вулик),
- поїзд (валка підвід).
У поезії Шевченка різні художні функції виконують власне лексичні А.: вертоград (сад), чертог (палац), ретязь (ланцюг), оливо (олівець), лиця (щоки), вої (вояки), ланіти (щоки), живот (життя), пря (спір), глаголи (слова, мова); лексико- словотвірні А.: возлісся (узлісся), подружіє (подружжя, подруга), правдолюбіє (правдолюбність), телець (теля), возвістити (сповістити), возвеселити (звеселити), воспівати (оспівувати); лексико-фонетичні А.: врата (ворота), враг (ворог), глава (голова), древо (дерево), злото (золото); семантичні А.: подлий (незнатний), позорище (видовище), витати, вітати (бути присутнім де-небудь), товариш (старшинське козацьке звання)
