Чи знаєте ви щось цікаве про язичництво? Цікава інформація про язичництво для дітей і дорослих зібрана в цій статті.
Цікаві факти про язичництво
- Язичництво — це спосіб життя, а не лише релігія.
Язичництво – це релігія заснована не на вірі в єдиного Бога. Вона передбачає поклоніння духам, природнім явищам. В язичниках свій пантеон Богів, які уособлюють в собі сили природи, тварин та рослин.
Язичники вірять в те, що жіноче та чоловіче начало є єдиним священним цілим.
Трепетне ставлення віруючих до природи вилилось у величезну кількість традицій та обрядів.
В язичництві існувало поняття «раю», яким позначали потойбічне життя. Слова «пекло» у ній не існувало, так як потойбічне життя означало продовження життя.
Серед найвідоміших язичницьких традицій прославляння природи – гаївки. Вони дійшли до нас у вигляді водіння веснянок.
Ознаки язичницької богослужби проявлялися і в священних жертвоприношеннях, і в застосуванні ладану, кадила, в окроплені освяченою водою, в покладанні рук священика на віруючого.
Серед безпечних звірів, великою повагою користувалась олениха. Вона вважалась покровителькою неба, жінок, кохання та материнства. Пізніше культ оленихи трансформувався у поклоніння жіночим богиням Ладі та Лелі.
Важливою частиною уявлень є уявлення про підземний світ. Існувала концепція підземного океану, в який опускається сонце на заході, пливе вночі і випливає на іншому кінці землі вранці.
Велике значення язичники надавали одягу. Він ніс не тільки функціональне навантаження, але й деяку обрядовість. Одяг прикрашався зображеннями берегинь, рожениць, символами сонця, землі і відображав багатоярусність світу.
Річний цикл давньоруських свят складався з різних елементів, висхідних до індоєвропейської єдності перших хліборобів.
Одним з елементів були сонячні фази, другим був цикл блискавок і дощів, третім був цикл свят врожаю, четвертим елементом були дні поминання предків, п’ятим були коляди, свята в перших числах кожного місяця.
Найвідомішими богами язичників були: Велес(або Волос) (покровитель науки, знань і мудрості; торгівлі, худоби, магії), Мокоша (богиня-мати, богиня прядіння); Дажбог (бог зимового сонця), Хорс (бог сонця), а також Ярило (бог літнього сонця, родючості та плодючості); Сварог (бог неба і Зодіаку, бог-коваль), Сварожич (бог-вогонь); балтський бог Перун (бог війни, блискавки і грому) з’явився у руському пантеоні у пізніший час; ряд інших богів.
У 988 році князь Володимир хрестив Русь, оголосивши язичництво поза законом і санкціонував полювання на руських священників і знищення святилищ. Але язичницькі волхви ще протягом двох з половиною століть піднімали повстання на околицях держави. У дальших від столиць князівств місцевостях народна релігія зберігала провідну роль ще у 13 столітті (Галичина, Волинь).
Деякі язичницькі культи та обряди трансформувалися у християнські обряди з елементами язичництва (коломийки, веснянки, колядки, щедрівки, хороводи, свято Івана Купала, масляна) оскільки церква намагалася підлаштувати язичницькі свята під християнські, щоб полегшити ідеологічне загарбання Русі.
Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися щось цікаве про язичництво.
