Твір-опис картини “Чумацька валка” Айвазовського
Картина Івана Айвазовського “Чумацька валка” зображує нелегку чумацьку долю. Художник хотів показати людям мужність та сміливість українських чумаків, які мандрують в незнайомих землях.
Айвазовський зображує довгу звивисту дорогу в степу, якою їдуть чумаки. Вози чумаків в’їжджають на пагорб, але закінчення обозу не видно, тому мені важко навіть уявити, скільки чумаків покинули рідні домівки, щоб добути солі.
На передньому плані видно трьох чумаків. На першому возі стоїть дівчина в традиційному українському одязі. Вона дивиться у далечінь, ніби відміряє, скільки шляху уже подолано, і водночас визначає час доби по заходу сонця.
На картині Івана Айвазовського “Чумацька валка” переважають теплі помаранчеві відтінки. Це свідчить про гармонію з природою, яка ніби зігріває чумаків своїм теплом. Художник недарма зобразив на картині захід сонця. Ніжне вечірнє сонце підкреслює красу української природи, степу та моря. Автор зобразив море на картині в лівому кутку, але його спершу і не помічаєш, воно ніби зливається зі степом.
Про мандрівки чумаків складено багато народних пісень, які сьогодні мало хто розуміє. Подорожі чумацьких валок тривали місяцями, зазвичай кожен чумак їздив у подорож кілька разів на рік. Валка в подорожі орієнтувалася по чумацьких дорогах, які були досить сильно протоптані, від проходження чумацьких возів. Вночі орієнтувалися по зорях, в тому числі по Чумацькому Шляху, який завдяки цьому й отримав свою українську назву.
Ця картина показує невеликий епізод з життя чумаків, але ми можемо відчути їх гармонію з природою, складнощі їх життя в степу.
