Вірш Павла Тичини “Партія веде“ показує прихильність автора до керуючої партії того часу. Тичина “Партія веде” аналіз допоможе підготуватися до уроку.

Павло Тичина “Партія веде” аналіз

Цей вірш був одним із симовлів літератури Радянського Союзу.

Автор – Павло Тичина

Рік написання – 1933

Збірка – “Партія веде” (збірка була видана також 1933 року)

Лірика – патріотична

Тема – розповідь про важливість діяльності партії для життя громадян

Основна думка – оспівування правлячої верхівки

Відвертим глумом над партійними планами звучить обіцянка “в МТС пошлемо друкарні”, а “мур” і “мол” виступають в значенні “перешкода”. А назвати цей час “неповторним”, “невмирущим”, коли голодна смерть косила мільйони, можна було тільки саркастично.

“Партія веде” історія написання

Павло Тичина написав цей вірш у 1933 як піонерський марш. За словами письменника Івана Цюпи твір було відхилено (як невдалий) одним із дитячих журналів.

Випадково вірш опинився у кореспондента газети м.Москва «Правда», який у складі групи журналістів у Харкові готував матеріал про Україну. В редакції московської газети твір оцінили як надзвичайно талановитий і актуальний.

21 листопада 1933 року вірш «Партія веде» було опубліковано в газеті «Правда» українською мовою. Цей вірш починає однойменну збірку, яка була видана того ж року і перевидавалася багато разів.

Павло Тичина “Партія веде”

Та нехай собі як знають
Божеволіють, конають, –
Нам своє робить:
Всіх панів до ‘дної ями,
Буржуїв за буржуями
Будем, будем бить!
Будем, будем бить!

Адже це уже не дивно,
Що ми твердо, супротивно,
Владно устаєм.
Ми йдемо походом гідним, –
Всім пригнобленим і бідним
Руку подаєм!
Руку подаєм!

Оживляєм гори, води,
Вибудовуєм заводи,
Ростемо ж ми, гей! –
До пустель, каналу й річки
Наші славні п’ятирічки –
Мовби до дітей,
До своїх дітей.
Наша Армія Червона
Стереже свого

кордона,
А в повітрі флот, –
Він і б’є, і сіє, й носить,
Він Республіку підносить
До нових висот!
До нових висот!

Проти мурів, проти молу
В нас бадьорість комсомолу –
Ще й підмога йде:
Збільшовиченої ери
Піонери, піонери –
Партія веде.
Партія веде.

Не на Рейні, не на Марні, –
В МТС пошлем друкарні –
Це ж у нас, у нас!
Ми тривожим стратосферу,
Атомне ядро і сферу –
О прекрасний час!
Неповторний час!

Неповторний, невмирущий…
Хто ж од нас у світі дужчий?
І з яких країн?
Ми плануєм творчі гони –
За колонами колони,
Та все ж як один!
Та все ж як один!

Тож нехай собі як знають
Божеволіють, конають, –
Нам своє робить:
Всіх панів до ‘дної ями,
Буржуїв за буржуями
Будем, будем бить!
Будем, будем бить!