“Уривок з поеми” аналіз (паспорт) – Маланюк

“Уривок з поеми” Маланюк аналіз вірша допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, головна думка, художні засоби твору та чому автор дав таку назву. Паспорт твору Євгена Маланюка допоможе скласти нижче наведена інформація.

“Уривок з поеми” Маланюк аналіз (паспорт)

Автор: Євген Маланюк.

Дата написання: 5 червня 1924 року.

Жанр: вірш

Рід літератури – лірика

Лірика – громадянська й філософська.

Епіграф: Je suis un fils de cette race… E. Verhaeren (Переклад: Я син цієї породи … Е. Верхаерен).

Тема: Відчуття ліричного героя себе частинкою свого нескореного славетного народу.

Ідея: утвердити державсність України, єдність народу з історією

Основна думка: Поки кожен пам’ятатиме про славетне минуле, то не згине надія на краще майбутнє.

Напрям – модернізм

Течія – необароко

Провідний мотив твору “Уривок з поеми” – художнє осмислення героїчної і трагічної історії України

У вірші “Уривок з поеми” використано козацьку тематику, тому вважають, що твір є прикладом козацької лірики.

Віршовий розмір – чотиристопний ямб

Римування: перехресне. 

“Уривок з поеми” художні засоби:

• Епітети: кремезного чумака, блідий праправнук, в гучних віках, державну волю, дні буденні, запорозька кров, міцних поплічників, отаманів курінних, п’яний сміх, скривавлене обличчя, залізна голова, катівської сокири, дикий вихор, упевнена рука, в батуринськім огні, свячений ніж, майбутні діти, жадний примус, жадне зло, херсонські прерії, херсонський вітер, козацький Буг, вербний пух, послів московських.
• Метафори: я закохавсь в гучних віках; я волю полюбив державну; рокоче запорозька кров; (отамани) уміли кинуть п’яний сміх в скривавлене обличчя – муці; (залізна голова) жбурляла в чернь слова; я там весен вербний пух і дух землі з дитинства нюхав; і з серця кров’ю крикнув Гонта.
• Порівняння: (голова) жбурляла в чернь такі слова, що їй мороз ішов за шкіру; вони лишилися, як криця!; херсонські прерії — мов Січ, а кобзарем — херсонський вітер;
• Звертання: Даремно, вороже, радій; народ мій — в гураган подій жбурне тобою ще, невірний!
• Алюзія: І рідним був одразу клич: — Вставайте! Кайдани порвіте! (Т. Шевченко “Заповіт”).
• Метонімія “…як не калічила Москва…”

“Уривок з поеми” вірш

Je suis un fils de cette race:
E. Verhaeren

Внук кремезного чумака,
Сiчовика блiдий правправнук,
Я закохавсь в гучних вiках,
Я волю полюбив державну.

I крiзь папери, крiзь перо,
Крiзь днi буденнi — богоданно
Рокоче запорозька кров
Мiцних поплiчникiв Богдана –

Тих отаманiв курiнних,
Що пiд гармати революцiй
Умiли кинуть п’яний смiх
В скривавлене обличчя — муцi.

Чия залiзна голова
I з-пiд катiвськоï сокири
Жбурляла в чернь такi слова,
Що ïй мороз iшов за шкiру.

Хто в дикий вихор гопака
Втiляв життя назустрiч степу,
Й чия упевнена рука
Змiцняла сивого Мазепу.

Коли ж в батуринськiм огнi
Держава рухнула, тодi-то
Вони взяли свячений нiж,
Залiзняка майбутнi дiти!

Хай згинуло, хай загуло –
Вони лишилися, як криця!
I жадний примус, жадне зло
Ïх не примусило скоритьсяi

Херсонськi прерiï — мов Сiч,
А кобзарем — херсонський вiтер,
I рiдним був одразу клич:

Вставайте! Кайдани порвiте!
Бо ж там тече козацький Буг

Й — не раз червоная — Синюха,
А я там весен вербний пух
I дух землi — з дитинства нюхав.
Як не калiчила Москва,

Не спокушав ïï розгон той –
Та враз пiдвiвсь, i запалав,
I з серця кров’ю крикнув Гонта.
…Даремно, вороже, радiй –

Не паралiтик i не лiрник
Народ мiй — в гураган подiй
Жбурне тобою ще, невiрний!

Ще засилатимеш, на жаль,
До Києва послiв московських –
I по паркету наших заль
Ступати лаптю буде сковзько.

Автор аналізу: cup_of_flowers 

Додатково:

Які слова Т.Шевченка цитує Є.Маланюк у своєму вірші “Уривок з поеми”? “І рідним був одразу клич:/ Вставайте! Кайдани порвіте!” це цитата з твору “Заповіт” Тараса Шевченка.

Своїм твором Євген Маланюк намагається пробудити в українців психологію переможця.

Євген Маланюк “Уривок з поеми”. Аудіо слухати