Валерій Шевчук “Панна квітів” аналіз (паспорт)

Валерій Шевчук “Панна квітів” аналіз твору допоможе визначити, який жанр, тема, ідея, сюжет, хто головні герої. Ця інформація допоможе підготувати літературний паспорт твору.

Шевчук “Панна квітів” аналіз твору

Автор – Валерій Шевчук

Жанр: казка

Тема: боротьба між добром і злом.

Ідея: усвідомлення міри добра, за межами якої воно стає злом.

Основна думка: творення добра передбачає здатність розпізнавати зло й готовність послідовно боротися з ним.

Головні герої:

•  Зеленоочка – щира і відверта, добра та працьовита, відважна та смілива. Любила  задивлятися  на  небо,   балакати  з жучками,  цвіркунами,  птахами,  дивитися  на  квіти.
• чаклун Крінос – жорстокий і підступний. Зеленоочка найнялася служити до нього – вона мала носити хмиз. Він розповів їй, що дуже любить квіти і що його навіть квітковим батьком називають. А ще він один із тих, хто співчуває бідним і знедоленим, сиротам і покинутим. Старий Крінос перетворився у камінь у кінці казки.
•  Димко – облесливий та безликий
• Вуж,
• Вунько, 
• Мунько.

Добро у казці уособлюють:  Дівчинка  Зеленоочка,  Сон,  Жучок,  хмари,  дерева,  квіти,  трави,  жайворонки,  цвіркуни, небо,  дика  груша.

Зло у казці уособлюють: Дід  Крінос,  Вуж,   Димко, мурахи (Вунько,  Мунько).

Прислів’я та приказки до твору “Панна квітів”

1.  Добре треба шукати, а зло саме прийде.
2. Світ не без добрих людей.
3. Добрій людині слово допомагає, лихій палиця не поможе
4. Добро будує, зло руйнує.
5. Добрі справи — від добрих людей.

Чого навчає твір “Панна квітів”? Ця казка  навчає нас бути добрими,допомагати іншим, не стояти осторонь чужого лиха.

Фантастичне у творі “Панна квітів”

Дівчинка  харчується росою,  спить  з   відкритими  очима;  пасок  перетворюється  у  вужа; Крінос  зробив  людей  квітами;  Димко  –  звичайний   дим‚  але  розмовляє; дівчина  має  силу,  що  дає  їй  можливість  визволити   людей  від чаклунства   діда;   перетворення  Кріноса   у   каменюку.

 Чому   казка  має  таку  назву? Тому  що  дівчинка  визволяє   квіти  з   неволі,   робить   їх  знову   людьми, вона  любить  квіти;  добро  і  зло,  перемагає  добро.

“Панна квітів” цитати

Опис Зеленоочки («Мала та дівчинка ледь-ледь кирпатий носик,  від чого обличчя її здавалося трохи здивоване, і назвали б її люди простою, коли б не її очі. Були вони величезні й зелені, і коли хто придивлявся до них, то здавалося, що то не очі, а зірки якісь особли­ві світяться. Щось там таке промінилось у них і тріпотіло, таке щось цікаве й славне світилося й жевріло, що годі було не всміхну­тися до тої дівчинки й не захотіти погладити її ніжно по голові».) «І ще та дівчинка не мала власної хати, не знала ні тата, ні мами, а все кудись ішла, без кінця мандруючи по світі. І це не тому, що була вона така походяча і не могла всидіти на місці, а через химерну свою вдачу».

Опис помешкання чаклуна та опис зовнішності чаклуна («Двері були низькі, давно не фарбовані, а на ґаночку, що складався з двох сходинок, сидів сивий дід, у роті якого стриміла череп’яна люлька. Із тої люльки снувався дим, якийсь трохи й не звичайний, наче стояв на тій люльці напівпрозорий, тонкий і худий чоловічок,і топтався по жару обома ногами».)

Опис димового чоловіка («Тінь не тінь, дим не дим. Те чудне мало і голову, і руки, і ноги, і тулуб, але було ж все прозоре»).

Опис тюльпанового поля («Перед ними і справді розстелилося жовте море. Скільки сягало око, хиталися чаші-голівки, і дивна тиша панувала навколо. Здалося Зеленоочці, що всі ті тюльпани поверну­лися до неї і дивляться. А може, хтось один звідти дивився, але ди­вився пильно й печально. І чомусь сумно стало дівчинці — озирнула­ся вона, щоб спитати про те поле, але не побачила коло себе нікого».)

(«Тоді знай!— вигукнув Димко,— всі ці тюльпани — люди! Це бідні, нещасні, скорботні люди, яких перетворив мій господар у гарні кві­ти, щоб не мучилися вони».)

Як перетворилася Зеленоочка на Панну квітів? («На те спалах­нула блискавиця і голосно проїхався по небі грім. Відтак зашуміли дерева, і тихо відгукнулася трава. І диво дивне відчула Зеленоочка: здалося їй, що вона сама перетворюється в дерево, квітку чи траву. Що ноги її корою вбираються, зведені руки — гіллям, а тіло — стеблом. Що в неї потік раптом сік, як тече в зіллі, і суконька її ще зе­леніша зробилася від трави, що нею була залатана. Зрештою, і ця трава теж наповнилася соком і проросла. Голуба її хустина синім челюстям стала. І жайворон, ударивши крильми об сухий синій простір, закричав раптом на весь світ:

— Квітка, квітка нова утворилася! Ні, це Панна квітів при­йшла на землю, дивіться, дивіться, дивіться!..»)

Як Зеленоочка перетворила тюльпани на людей? («Хмари! Хма­ри! — крикнула вона тоненько, зводячи малі, худі ручки, котрі наче ніжне пелюстя були,— злийте на це поле свою воду. Лийте воду, а ти, сонце, печи! Збудіть цих людей, і хай ті, хто не хоче тут залишатися, хай усі ті встануть!.. Адже знову вони стали людьми, знову могли рухатися і радіти сонцю»).

Шевчук “Панна квітів” характеристика героїв

Зеленоочка (Панна квітів) — головна героїня твору. Це добра, щира, працьовита й чуйна дівчинка з дивовижними зеленими очима. Вона любить природу, розуміє мову птахів, комах і рослин. Зеленоочка завжди співчуває іншим і прагне допомогти тим, хто страждає. Завдяки своїй доброті та сміливості вона визволяє людей із чарівного полону і стає Панною квітів.
Риси характеру Зеленоочки: добра і милосердна, чесна та справедлива, любить природу, смілива і рішуча, готова допомагати іншим, не терпить несправедливості. символізує добро, красу і людяність.

Крінос — головний негативний персонаж. Старий чарівник, який перетворював людей на тюльпани, нібито для їхнього блага. Насправді він був жорстоким, егоїстичним і владолюбним. Крінос не поважав чужу волю та вважав, що має право вирішувати долю інших.

Димко — димовий чоловічок, який жив у люльці Кріноса. Спочатку він слухняно виконував накази господаря і постійно його вихваляв. Згодом Димко починає розуміти, де правда, а де зло, і стає добрішим та мудрішим.

Вуж — помічник Кріноса та охоронець тюльпанового поля. Він захищає чари старого чаклуна і намагається не допустити, щоб хтось дізнався правду про зачарованих людей. Символізує зло та підступність.

Сон — добрий чарівний супутник Зеленоочки. Допомагає їй дізнатися правду про тюльпанове поле та співчуває зачарованим людям.

Мунько і Вунько — мурашки, друзі Зеленоочки. Вони захоплюються дівчинкою та підтримують її.

У творі Зеленоочка уособлює добро, а Крінос — зло. Перемога Панни квітів над чаклуном показує, що доброта, співчуття та справедливість завжди перемагають.