Василь Стус хронологічна таблиця

Василь Стус хронологічна таблиця життя та творчості, біографії відомого українського поета допоможе виділити головні події його біографії.

Василь Стус хронологічна таблиця

6 січня 1938 – народився в багатодітній селянській родині в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області

1940 – родина Стусів переїхала в місто Сталіно (сьогодні Донецьк), щоб уникнути примусової колективізації.

1944-1954 – навчався у Донецькій міській середній школі № 265, яку закінчив з срібною медаллю.

1954 – вступив на історико-літературний факультет педагогічного інституту м. Сталіно. Пише перші вірші

1959 – Закінчив інститут. Працює 3 місяці вчителем в селі Таужня Кіровоградскої області. На два роки йде служити в армію. Переклає близько 100 віршів Гете і Рільке та іншиз німецьких поетів.

1959 – публікує перші вірші

1960 – працює учителем української мови та літератури у школі № 23 м. Горлівки. Згодом був підземним плитовим на шахті «Октябрьська» в Донецьку.

1963 – вступає до аспірантури Інституту літератури Академії наук УРСР у Києві.

1965, вересень – на прем’єрі фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» взяв участь в акції протесту проти арештів серед української інтелігенції, за що був звільнений з інституту. Щоб заробити кошти, змушений працювати на будівництві, в котельні, в конструкторському бюро. Продовжує писати власні твори. Одружується з Валентиною Василівною Попелюх.

1965 – підготував першу збірку віршів «Круговерть», та її відхилило видавництво, як і другу збірку — «Зимові дерева».

1970– вийшла збірка «Зимові дерева» у Брюсселі
1971 – Збірка «Веселий цвинтар»
1972 – Збірка «Час творчості». Стус був засуджений на 5 років примусової праці і 3 роки заслання за «антирадянську агітацію і пропаганду». Його відправили у концтабори Мордовії. Його вірші того періоду вилучалася і знищувалась.
1977 – «Палімпсести»

1977-1979 – Стуса після концтабору вислали в Матросове Магаданської області, де він був змушений працювати на золотих копальнях.

1979 – повернувся до Києва, приєднався до гельсинської групи захисту прав людини. Працював звичайним робітником на заводі. Відмовився від радянського громадянства

1980, травень – новий арешт. Поет був визнаний особливо небезпечним рецидивістом і у вересні засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання. Він відмовився від призначеного адвоката Віктора Медведчука.

28 серпня 1985 – Стуса відправили в карцер. Владою була знищена збірка з майже 300 віршами. На знак протесту він оголосив голодування.

4 вересня, 1985 – поет помер у камері, можливо, від переохолодження. Його поховали на табірному цвинтарі. Навіть тіло сім’ї не віддавали, мотивуючи це тим, що термін ув’язнення не закінчився.

1989 – був перепохований в Києві.

Василь Стус хронологічна таблиця: коротко

6 січня 1938 – народився в селі Рахнівка Гайсинського району в селянській родині.

1944 – пішов до школи

1959  – закінчив навчання на історико-філологічному факультеті Донецького педагогічного інституту. Було надруковано його перший вірш.

1959-1961-служба в армії, а там, звичайно, вірші не писалися.

1961-1963 – учителює в Горлівці на Донбасі, працює літературним редактором газети «Літературний Донбас».

1961 –  вступає до аспірантури Інституту літератури ім.. Т.Г. Шевченка, працює над дисертацією на тему «Джерела емоційності художнього твору».

1965 – Стуса виключають з аспірантури, через протест проти незаконних дій уряду та КДБ, через арешти інтелігенції. Працював кочегаром – звільнили, працював в історичному архіві, в кочегарці.

10 грудня 1965 – одружується з Валентиною Попелюх.

1968 –  негативно сприйнята перша збірка поезій «Круговерть». Цього ж року дружина потрапляє до тубдиспансеру. Маленький син, Дмитрик, теж хворіє.

1972  – Стуса позбавлено волі на 5 років із засланням на 3 роки. Покарання Стус відбував у мордовських таборах, заслання – в Магаданській області, де працював на золотодобувному руднику на Колимі, куди його відправили в 1978 році.

1979 – поет повертається в Україну і продовжує творчу діяльність. Виходять збірки «Зимові дерева», «Свіча в свічаді».

1980 – новий арешт і жорстокий вирок: 10 років позбавлення волі у таборах сурового режиму, 5 років –  заслання. Усього 23 роки неволі призначено В. Стусу, хоч на захист поета виступила громадськість цілого світу.

4 вересня 1985 – помер у карцері, можливо, від переохолодження. За офіційними даними, причина смерті — зупинка серця.