Василь Стус біографія скорочено розповість про життя та творчість українського поета, прозаїка, перекладача. Василя Стуса часто називають “людиною без шкіри”, “оголеним нервом / сумлінням”, бо він гостро відчував фальш, брехню, чужий біль і не міг мовчати про це. Коротко про життєвий та творчий шлях митця розповімо нижче.
Василь Стус біографія скорочено
Василь Стус був представником українського культурного руху шістдесятників.
Псевдонім В. Стуса – Василь Петрик.
Василя Стуса прийнято називати дисидент.
Народився він 6 січня 1938р. в хліборобській родині в с. Рахнівці на Вінниччині.
Згодом батьки переїхали до Донецька. Основна причина, чому батьки Василя переїхали з села Рахнівці Гайсинського району до міста Сталіно (тепер Донецьк) – відмова працювати в колгоспі.
Після закінчення школи Василь Стус навчався в Донецькому педагогічному інституті на факультеті історико-філологічному.
Після отримання диплому Стус працював за фахом учителем, потім служив в армії, працював в газеті.
У 1959р. у «Літературній газеті» з’явилися перші вірші поета.
З 1961р. викладає українську мову та літературу в 23-й Горлівській школі.
У 1963р. вступає до аспірантури Інституту літератури ім. Шевченка в Києві.
Бере участь у роботі Клубу творчої молоді.
Василь Стус у кінотеатрі “Україна” (С.Параджанов, “Тіні забутих предків”, Київ, 1965) виступив проти арештів української інтелігенції. Він сказав: “Хто проти диктатури – Встаньте”.
За участь у протесті на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» виключили з аспірантури.
Відтоді на батьківщині не надрукували жодного його рядка.
У 1965р. одружився з Валентиною Попелюх, та народився син Дмитро.
У 1970р. на похороні Алли Горської звинуватив владу у її вбивстві.
Дебютна збірка В. Стуса мала назву «Круговерть», але влада заборонила її друкувати.
У Брюсселі виходить його перша книжка «Зимові дерева». Основний мотив збірки: ставлення до радянської влади, неприйняття лицемірства й інтелектуальної задухи.
За громадську та літературну діяльність Василя Стуса вперше заарештували 12 січня 1972 року разом з іншими українськими поетам. Його було засуджено до: 5 років табору у Мордовії + 3 роки поселення. В ув’язненні всі його вірші знищували.
Після повернення відмовився від радянського громадянства. Його здоров’я було підірвано, він працював звичайним робітником на заводі.
У 1979 р. повертається та працює у Києві.
У 1980 р. знову був засуджений до 10 років ув’язнення та 5 років заслання.
28 серпня 1985 р. його відправили у карцер, де він оголосив голодування.
У ніч із 3 на 4 вересня 1985р. помер.
Перепоховання Василя Стуса відбулося у 1989 році.
Творчість:
– збірка «Круговерть»
– збірка «Зимові дерева»
– збірка «Веселий цвинтар» (у назві збірки використано оксиморон)
– збірка «Палімпсести»
– збірка «Свіча в свічаді»
– збірка «Птах душі»
– збірка «Дорогаболю»
Щоб детальніше дізнатися про життя та творчість Стуса потрібно розглянути його детальну біографію.
