Аналіз твору “Весняна гроза” допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, художні засоби.
“Весняна гроза” Тютчев аналіз
Автор: Федір Тютчев
Рік написання: 1828 р.
Рік видання: 1829 р. у журналі «Галатея».
У 1854 р. поет переробив даний вірш. Саме другий варіант є більш поширеним.
Тема – зображення прекрасного явища природи – весняної грози, яким захоплюється ліричний герой.
Ідея – гроза – це несподівана зміна природи. Гроза виступає символом змін, нового та несподіваного.
Жанр – пейзажно-філософська лірика.
Особливість поезії: наявні образи давньогрецьких богів – Геби, Зевса.
“Весняна гроза” художні засоби:
- Епітети – “травневий перший грім”, “небі голубім”, “пташиний гам”.
- Метафори – “намисто горить”, “грім гуркоче”, “пил летить”.
- Уособлення – “потоки біжать”, “не змовкає гам”.
- Символ – грім.
“Весняна гроза” Тютчев
Люблю я час грози весною,
Коли травневий перший грім,
Немовби тішачися грою,
Гуркоче в небі голубім.
Гримить відлуння голосисто!
От дощик бризнув, пил летить.
Краплин прозорчасте намисто
На сонці золотом горить.
Біжать потоки вод прозорих,
Пташиний не змовкає гам,
І в лісі гам, і шум у горах,-
Усе підспівує громам.
Ти скажеш: пустотлива Геба,
Кормивши Зевсові орла,
Громокипучий кубок з неба
На землю з сміхом розлила.
Переклад Максима Рильського
Автор: Тимофій Супрун з 10-А
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua від 4.11.2019
