Які відкриття Резерфорда змінили історію науки? Що винайшов Резерфорд Ви дізнаєтеся в цій статті.
Відкриття Резерфорда
Один з найвідоміших фізиків Ернест Резенфорд був родом з Нової Зеландії. Сім’я його була небагатою, а сам Резенфорд був четвертою дитиною з дванадцяти. Здавалося б якесь особливе майбутнє йому не світить, але навпаки з дитинства вчений прагнув начатися, і завдяки своєму розуму і посидючості він домігся стипендії, що дозволила йому навчатися в одному з кращих коледжів країни. У 1894 році майбутній фізик став бакалавром природничих наук.
Він так добре вчився, що був удостоєний персональної стипендії та права продовжити навчання в Англії. Резерфорд приїхав в Кембридж і став аспірантом в Кавендішській лабораторії. Там він продовжив вивчати поширення радіохвиль, і вперше провів радіозв’язок на відстані близько кілометра. Але чисто інженерні проблеми ніколи не приваблювали його і Резерфорд почав займатися вивченням провідності повітря під впливом тільки що відкритих променів Рентгена. Ця робота, якою він займався спільно з Дж. Дж.Томпсоном, привела до відкриття електрона. Після цього Резерфорд і зайнявся вивченням структури атома.
Захистивши докторську дисертацію, Резенфорд виїхав до Канади і зайняв посаду професора фізики в Макгіллскому університеті в Монреалі. Там він почав вивчати радіоактивність. Резерфорд досліджував властивості альфа- і бета-променів, а також відкрив ізотопи торію і радію.
У 1908 році Ернест Резерфорд одержав Нобелівську премію за свою теорію про перетворення радіоактивних елементів. Це дослідження вчений проводив разом з Ф. Содді.
У 1907 році Резенфорд знову приїхав до Англії, де став керівником кафедри фізики Манчестерського університету. Вивчаючи розсіювання альфа-променів, вчений відкрив існування атомних ядер і визначив їх розміри. Цю роботу він зробив разом з майбутнім відомим фізиком Марсденом. На основі цих досліджень і теоретичних робіт датського фізика Нільса Бора була створена модель атома Бора-Резерфорда.
У 1918 році Резерфорд зробив ще одне велике відкриття – довів можливість перетворення ядра азоту в кисень під впливом альфа-частинок, підтвердивши можливість, перетворення одного хімічного, елемента в інший.
Вивчаючи зіткнення альфа-частинок з атомами водню, Резерфорд зробив і інше фундаментальне відкриття – штучну радіоактивність.
Цікаво, що вчений вважав це суто науковою проблемою і не вірив в можливість практичного використання ядерної енергії. Проте саме його співробітник, а пізніше, великий німецький фізик Отто Ган відкрив поділ урану, а роботи Резерфорда у величезній мірі наблизили наступ ядерного століття. У 1919 році Ернест Резерфорд стає директором Кавендішської лабораторії. На цій посаді він залишався до самої смерті. Лабораторія стала справжньою Меккою для фізиків XX століття. У ній працювали багато найбільших учених нашого часу, які вважали себе учнями Резерфорда, – Блекетт, Кокрофт, Чедвік, Капіца, Уолтон.
Вчений вважав, що головне – дати людині можливість розкритися до кінця і показати, на що вона здатна. Так, він був ініціатором будівництва спеціальної магнітної лабораторії для дослідів П.Капиці, а пізніше домігся продажу унікального обладнання в СРСР, щоб учений міг продовжити там свою наукову роботу.
Помер Резенфорд в 1937 році, після операції. Він був похований неподалік від могил Ісаака Ньютона і Чарльза Дарвіна в Вестмінстерському абатстві.
Тепер Ви знаєте що відрив Резерфорд і яке значення мають його відкриття.
