Дитячий вірш про папугу Яни Яковенко
Папуго-папужко,
Кольорова смужко!
Де ти фарби брав,
Коли пір’я фарбував?
— Я у небо підіймався
У веселці купався.
Папуга
Це-папуга. Всі це знають,
Диво-птахом називають.
Тим папуга знаменитий,
Що уміє говорити.
“Папуги” В.Гуріна
Дві папуги посварились,
Але зовсім не журились –
Їх навчили чемні діти
“Вибач, друже!” говорити.
“Папуга” Дмитро Павличко
До кравця, до свого друга,
Вбіг задиханий папуга.
-На концерт лечу, – кричить,-
Фрак поший мені за мить!
-Неможливо, – майстер каже, –
Діло неквапливе наше.
-Що ти мелеш юринду?!
-Ший негайно! Я пожду.
-Та нема ж матеріалу, –
Знов кравець веде помалу.
-То бери шматочки ці,
Клапті, линдики, клинці,
Позшивай те все докупи –
Буде модно, кравче глупий!
Майстер згодився: – Ах, так!..
Сів і зшив папузі фрак.
Жовті груди – цвіт люпина,
Синій хвіст, червона спина,
І зелені рукави –
Колір ситої трави.
Каже майстер: – Я здурію
Через цю твою затію!
А папуга: – Ти – мастак!
Це найкращий в світі фрак!
Скільки кольорів прекрасних,
Головне ж – пошито вчасно!
Вийшло те, що я хотів! –
Одягнувся й полетів.
