Вірші про чорнобривці для дітей на українській мові, а також і для доросдих, викладені в цій статті.
Вірші про чорнобривці для дітей
Чорнобривці
Гарні квіти біля хати
Навесні садила мати.
Чорнобривці чорноброві
Квітнуть в тиші вечоровій.
Чорнобривці чарівні
Так і просяться в пісні.
***
Чорнобривці – М. Сингаївський
Чорнобривців насіяла мати
у моїм світанковім краю.
Та й навчила веснянки співати
про квітучу надію свою.
Як на ті чорнобривці погляну,
бачу матір стареньку,
бачу руки твої, моя мамо,
твою ласку я чую, рідненька.
Я розлуки і зустрічі знаю.
Бачив я і в чужій стороні
чорнобривці із рідного краю,
що насіяла ти навесні.
Як на ті чорнобривці погляну,
бачу матір стареньку,
бачу руки твої, моя мамо,
твою ласку я чую, рідненька.
Прилітають до нашого поля
із далеких країв журавлі.
Розцвітають і квіти, і доля
на моїй українській землі.
Як на ті чорнобривці погляну,
бачу матір стареньку,
бачу руки твої, моя мамо,
твою ласку я чую, рідненька.
***
Чорнобривець я пишний, духмяний,
Що до перших морозів не в’яну.
Це про мене матуся співає,
Як дитину в колисці гойдає.
Ви візьміть мене, квіти, в віночок.
Затанцюєте гарно таночок.
Буде затишно з вами в віночку.
Всім нам радісно буде в таночку.
***
Оксана Вишневська- Чорнобривці –
Квітів дитинства букет,
Спогадів ніжних тепло,
Знайомої пісні куплет
Нагадує як все було.
Цвіт чорнобривців в саду,
Мама Щаслива й сумна,
З ними до школи іду,
Ось моя юність мина.
Навіть доросла тепер
Цвіт їх чарівний люблю,
Вік анітрохи не стер
За тим, що минуло, жалю
***
Юлія Бережко-Камінська “Чорнобривці”
На чорнобривцях – тонкошкірий сніг.
А я усе відтягувала осінь,
Як тятиву…
Та так і не вдалося
Терпкого часу зупинити біг.
Гірчить в повітрі.
На душі гірчить.
Я знала – все удосвіта минеться.
І ось –
На чорнобривцях сніг лежить,
Як на мені.
Не обмине й мене це…
Мудріше, втім, – не кликати журби,
І не спиняти погляд на долівці.
А я дивлюсь
На сплутані чуби
Під снігом перемерзлих чорнобривців.
***
Василь Кравчук “Чорнобривці”
Гарні квіти біля хати
Навесні садила мати.
Чорнобривці чорноброві
Квітнуть в тиші вечоровій.
Чорнобривці чарівні
Так і просяться в пісні.
***
Чорнобровий чорнобривець чепурився:
Дощовою краплею умився,
Втерся теплим вітром – рушником
Та й накрився парасолькою – листком.
І стоїть це диво золоте,
Щоб ласкаво зустрічать гостей.
