Вірш про конвалію для дітей на українській мові зібрані в цій статті.
Вірші про конвалію на українській мові
У конвалії листки
Заховали квіточки:
Білосніжні намистинки,
Як маленькі горошинки.
А пахучі!.. На весь ліс!
Я додому їх приніс.
Дарував своїй бабусі
І сестриченьці Ганнусі.
“Конвалія” вірш для дітей
У зеленому гайку
Між травою на горбку
Там конвалії в цвіту
Славлять весну золоту.
***
“Конвалія” В.Заєць
Де ліс, немов наміточка,
Ясніє диво-квіточка.
На неї я, здивований,
Дивлюсь, мов зачарований
Конвалія білесенька,
Як дівчинка гарнесенька.
Ні, не зірву, йду далі я —
Нехай цвіте конвалія!
***
Дрібнесенькі дзвіночки.
Неначе воскові,
Нанизані рядочком
На довгому стеблі.
І ніжно-золотенькі,
Найкращі із квіток,
Конвалії біленькі
Зовуть нас у лісок.
Вірш “Конвалія” Леся Українка
Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким.
Та недовго повтішалась
Конвалія біла, –
І їй рука чоловіча
Віку вкоротила.
Ой понесли конвалію
У високу залу,
Понесла її з собою
Панночка до балу.
Ой на балі веселая
Музиченька грає,
Конвалії та музика
Бідне серце крає.
То ж панночка в веселому
Вальсі закрутилась,
А в конвалії головка
Пов’яла, схилилась.
Промовила конвалія:
«Прощай, гаю милий!
І ти, дубе мій високий,
Друже мій єдиний!»
Та й замовкла. Байдужою
Панночка рукою
Тую квіточку зів’ялу
Кинула додолу.
Може, й тобі, моя панно,
Колись доведеться
Згадать тую конвалію,
Як щастя минеться.
Недовго й ти, моя панно,
Будеш утішатись
Та по балах у веселих
Таночках звиватись.
Може, колись оцей милий,
Що так любить дуже,
Тебе, квіточку зів’ялу,
Залишить байдуже!..
