Вірші про кульбабу для дітей та дорослих розкривають красу квітки, яка розповсюджена в нашій країні.
Вірші про кульбабу
НАТАЛЯ ЗАБІЛА “КУЛЬБАБКИ”
На леваду я пішла б,
Ціла купа там кульбаб —
Ніби сонечка малі
Посідали на землі.
Я нарвала б тих квіток,
Та сплела б собі вінок,
Щоб і я була в вінку,
Наче квітка на лужку.
Тільки вранці квіти всі
Умиваються в росі,
Росяна травичка —
Змокнуть черевички.
***
На кульбабках залюбки
Примостилися жуки
Дощик крапне – то з квіток
Заберуться під листок.
***
У кульбаб між пелюсток
Джміль вишукував медок
І носив його джмелисі,
Бо в хатинці на узліссі
На сніданок їсти звик
Кульбабовий медовик.
***
Квітка в травах золотилась,
У хустинку нарядилась.
В запашній її хустинці
Не цукерки, не гостинці.
У хустинці мами-квітки
Вже ростуть зернятка-дітки
Скоро, скоро понад лугом
Розлетяться ніжним пухом.
***
Сів метелик на кульбабку,
До медку покликав бабку
Комара, дві мошки й муху.
Глядь! Павук повзе щодуху!
Всі з кульбабки від біди
Розлетілись хто куди!
***
РАЗ – кульбабка край доріжки,
ДВА– кульбабка біля ніжки,
ТРИ– кульбабка без жука,
Ще ЧОТИРИ– з-під листка,
П’ЯТЬ– пушинки розлетілись.
Далі– пальчики скінчились.
Кульбабка
Як літечко приходить,
Усе навкруг буяє:
Травичка зеленіє
І квіти розцвітають.
Жовтогаряче сонечко
З’явилося на світ.
І всі його вітають:
Привіт ! Привіт! Привіт !