Вірші про одяг та взуття для дітей (про куртку, сукню, штани)
Вірші про одяг для дітей
Вірш Катерини Перелісної “Черевички”
От недобрі черевички!
Завжди лізуть до водички!
Неслухняні вони дуже,
Все шукають, де калюжі…
Хлюп та хлюп! – і вже брудні.
Горе мамі… і мені.
***
Мишка
Вийшла з нірки сіра мишка,
щоб погратися у сніжки.
Та без валянок, без шапки –
мерзнуть вушка, мерзнуть лапки.
Їй сіренький кіт-дружок
пропонує кожушок.
(О. Плавенчук)
***
Взули ноженята
В нові чоботята.
Поспішайте, дріботіть,
По калюжах не бродіть.
У болітця не біжіть,
Чоботята бережіть.
Вірші про одяг для дошкільнят
Йшла синичка до кринички –
загубила черевички.
Кіт ішов та знайшов:
у торбинку поклав,
під лопух заховав,
щоби вітер не здув,
і хтось інший не взув.
***
Галя по садочку ходила,
хусточку біленьку згубила.
Ходить по садочку блукає,
хусточку біленьку шукає.
Не журися,Галю, серденько,
ми знайшли хустинку біленьку.
У садочку біля малини,
під зеленим листям тернини.
***
Вірш Якова Щоголіва “Черевички”
Як до милого ходила,
Черевички я купила.
Черевички з підківками,
Та й натерпілась я з вами!
Чорнобрива й білолиця,
Як прийду, було, до Гриця,
Черевички тільки рипнуть —
Вже у його й двері скрипнуть.
Він ті двері відчиняє,
А па мене поглядає,
Черевички з підківками,
Та й натерпілась я з вами!
Як іти, було, зберуся,
Все немов чогось боюся;
А моя тим часом мати
Почина мені казати:
«Доню, доню, в темні нічки
Знапастиш ти черевички!»
Мати правдоньку казала:
Черевички я стоптала.
Вже ж у їх не стало рипу,
А у Гриця в дверях скрипу;
Що ж подіялося з вами,
Черевички з підківками?
Поки ви були новенькі,
Був до мене й Гриць любенький;
З того ж часу, як стоптались,
Щось та інше з Грицем сталось.
Черевички невеличкі,
Ви стоптались в темні нічки,
Та і все стопталось з вами,
Черевички з підківками!
