Аналіз вірша Генріха Гейне “Вмирають люди і роки”
Автор – Генріх Гейне
Збірка – «Книга пісень».
Цикл – «Знову на батьківщині».
Тема – Людина смертна, життя минає, безсмертне лиш кохання
Головна думка – Стверджується, що кохання – найвища цінність.
Ліричний герой – Мріє в останню хвилину життя побачити кохану і зізнатися їй у своїх почуттях.
Настрій – Піднесено-ліричний
Художні засоби
- Антитеза (вмирають люди – не вмирає кохання),
- метафора (не вмирає кохання», «кохання…живе»).
«Вмирають люди, і роки…» вірш
Вмирають люди, і роки
Минають один за одним,
Але не вмирає кохання,
Що в серці живе моїм.
Ще раз подивитись на тебе
І мовити в смертний час,
Обнявши твої коліна:
«Madame, я кохаю вас!»
Переклав Л. Первомайський
Художній аналіз вірша “Вмирають люди і роки” Ви можете розширити через форму коментарів, щоб допомогти своїм одноліткам.
