Володимир Сосюра біографія коротко

Володимир Сосюра біографія скорочено розповість про життя та творчість відомого письменника. Його життєвий і творчий шлях був складним, але незважаючи на це він зробив вагомий внесок в українську літературу.

Володимир Сосюра біографія коротко

Володимир Миколайович Сосюра — український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», козак Армії УНР.

6 січня 1898р. народився на станції Дебальцеве (Донецька область) у шахтарській родині. Батько Володимира за походженням був французом. У родині Сосюр було 8 дітей.

Дитячі роки пройшли в селищі Третя Рота, на берегах річки Сіверський Донець. Родина Сосюр часто переїжджала, бо батько часто змінював місце работи, щоб утримувати багатодітну родину.

З 11 років хлопець іде працювати: спершу до бондарного цеху содового заводу, потім телефоністом, чорноробом, не цурається випадкового заробітку.

В.Сосюра почав писати вірші з 14 років.

З 1911 до 1918 року навчався в двокласному міністерському училищі м. Верхнього, трикласному нижчому сільськогосподарському училищі на станції Яма Північно-Донецької залізницi, маркшейдерському бюро Донецького содового заводу.

Після смерті батька (1915 р.) йде працювати на шахту, потім знову повертається до школи.

Брав участь в Українській революції, спершу в армії УНР, пізніше в Червоній армії.

У 1917 році лисичанська газета “Голос рабочего” друкує вірш “Плач волн”, згодом “Чи вже пора”

Перша збірка поета вийшла у 1921 році і мала назву «Поезії» та поема “Червона зима”. Після їх публікації він став популярним.

По закінченні громадянської війни вчився в Комуністичному університеті в Харкові (1922—23) і на робфаці при Харківському інституті народної освіти (1923—25).

У 1922p. виходить друга збірка В. Сосюри —на той час студента Харківського університету — “Червона зима”.

Протягом десятиріччя (1922—1932) поет побував у багатьох літературних організаціях, наприклад, у “Плузі”, “Гарті”, ВАПЛІТЕ та інших

Вперше одружився в 1922 році на Вірі Каперівні Берзіній. Від першого шлюбу в нього було двоє синів.

Вдруге Сосюра одружився в 1931 з Даниловою Марією Гаврилівною. В них народився син Володимир. У 1949 р. Марію Сосюру заарештували начебто за розголошення державної таємниці і заслали до Казахстану. Лише через 5 років вона повернулася. Кажуть, що з вокзалу поет ніс Марію на руках. Разом вони прожили до кінця життя.

У 30-х роках Сосюра багато над перекладами творів О. Пушкіна, М. Лермонтова, О. Блока, І. Петникова.

У 1936 році поета знову приймають до Спілки радянських письменників (у 1934 був виключений “за націоналістичі ухили”).

У 1937р. В. Сосюра починає працювати над романом у віршах “Червоногвардієць”, який закінчує 1940р.

З початком Другої світової війни письменник виїздить до Уфи. В.Сосюра працював військовим кореспондентом фронтової газети “За честь Батьківщини” бере участь у роботі українського радіокомітету, виступає як пропагандист і агітатор, виїздить на фронт. 1944р. поет повертається до Києва.

У 1948 Сосюру відзначено найвищою тоді нагородою — Сталінською премією.

Незважаючи на хворобу серця письменник багато працював — з’являються збірки “Лірика” (1959) і “Близька далина” (1960), “Поезія не спить” (1961), “Щастя сім’ї трудової” (1962) і “Якби помножити любов усіх людей” (1963).

В останні роки свого життя письменник написав автобіогрфічний роман “Третя рота”.

Останніми творами В. Сосюри є поема “За владу Рад” (1964), останніми збірками — “Осінні мелодії” і “Весни дихання” (1964) .

В 1951 він знову зазнав обвинувачення у «буржуазному націоналізмі» за патріотичну поезію «Любіть Україну», яка була написана 1944 року.

У 1963 році отримав Шевченківську премію (за збірки поезії “Ластівки на сонці” і “Щастя сім’ї трудової”).

Помер 8 січня 1965 року. Похований у місті Києві, на Байковому кладовищі у Києві.

Цікаві факти про Володимира Сосюру!
У дитинстві він захоплювався творчістю: Т.Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Пушкіна, М. Лермонтова.
Володимир Сосюра був двічі засуджений до страти. Його врятували вірші: червоноармійці заслухалися поезіями й пожаліли талановитого юнака.
Упродовж життя видав понад 80 поетичних збірок.
Найулюбленіший колір Володимира Миколайовича – голубий.

Твори Сосюри

У творчості Володимира Сосюри виразно простежуються риси неоромантизму. Найбільше працював Володимир Миколайович у жанрах патріотичної, пейзажної та інтимної лірики.

– романи Сосюри:

Третя Рота (1926-30; 1942; осінь 1959 — весна 1960)
Червоногвардієць (1937-40; віршований роман)

– вірші Сосюри:

Білі акації будуть цвісти
Васильки
Вода десь точить білий камінь
Ганна Іванівна
Гей, рум’яні мої небокраї
До брата
Іще не скресла крига на Дніпрі
Зима
Коли світало
Люблю весну, та хто її не любить
Любіть Україну (1944)
Літо
Марії
Солов’їні далі
Степ
Так ніхто не кохав
Третя рота (Павлу Безпощадному)
Учитель
Я пам’ятаю
Як я люблю тебе, мій краю вугляний

– поеми Сосюри:

1917 рік (1921)
Віра (1923)
Вітчизна (1949)
Володька (лютий 1943)
Вчителька (1928–1929)
Галичанка (1931)
Залізниця (1923–1924; епопея з п’яти поем)
Мазепа (1929 – 1959, була в списку заборонених творів)
Минуле (1930)
Оксана (1922)
Розгром
Розстріляне безсмертя (1960)
Студентка (1947)
Червона зима