Володимир Сосюра біографія коротко

Володимир Сосюра біографія скорочено розповість про життя та творчість відомого письменника. Його життєвий і творчий шлях був складним, але незважаючи на це він зробив вагомий внесок в українську літературу.

Володимир Сосюра біографія коротко

Володимир Миколайович Сосюра — український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», козак Армії УНР.

6 січня 1898р. народився на станції Дебальцеве (Донецька область) у шахтарській родині. Батько Володимира за походженням був французом. У родині Сосюр було 8 дітей.

Дитячі роки пройшли в селищі Третя Рота, на берегах річки Сіверський Донець. Родина Сосюр часто переїжджала, бо батько часто змінював місце работи, щоб утримувати багатодітну родину.

З 11 років хлопець іде працювати: спершу до бондарного цеху содового заводу, потім телефоністом, чорноробом, не цурається випадкового заробітку. 

В.Сосюра почав писати вірші з 14 років.

З 1911 до 1918 року навчався в двокласному міністерському училищі м. Верхнього, трикласному нижчому сільськогосподарському училищі на станції Яма Північно-Донецької залізницi, маркшейдерському бюро Донецького содового заводу.

Після смерті батька (1915 р.) йде працювати на шахту, потім знову повертається до школи. 

Брав участь в Українській революції, спершу в армії УНР, пізніше в Червоній армії.

У 1917 році лисичанська газета “Голос рабочего” друкує вірш “Плач волн”, згодом “Чи вже пора”

Перша збірка поета вийшла у 1921 році і мала назву «Поезії» та поема “Червона зима”. Після їх публікації він став популярним.

По закінченні громадянської війни вчився в Комуністичному університеті в Харкові (1922—23) і на робфаці при Харківському інституті народної освіти (1923—25).

У 1922p. виходить друга збірка В. Сосюри —на той час студента Харківського  університету — “Червона зима”.

Протягом десятиріччя (1922—1932) поет побував у багатьох літературних організаціях, наприклад, у “Плузі”, “Гарті”, ВАПЛІТЕ та інших

Вперше одружився в 1922 році на Вірі Каперівні Берзіній. Від першого шлюбу в нього було двоє синів.

Вдруге Сосюра одружився в 1931 з Даниловою Марією Гаврилівною. В них народився син Володимир. У 1949 р. Марію Сосюру заарештували начебто за розголошення державної таємниці і заслали до Казахстану. Лише через 5 років вона повернулася. Кажуть, що з вокзалу поет ніс Марію на руках. Разом вони прожили до кінця життя.

У 30-х роках Сосюра багато над перекладами творів О. Пушкіна, М. Лермонтова, О. Блока, І. Петникова. 

У 1936 році поета знову приймають до Спілки радянських письменників (у 1934 був виключений “за націоналістичі ухили”).

У 1937р. В. Сосюра починає працювати над романом у віршах “Червоногвардієць”, який закінчує 1940р.

З початком Другої світової війни письменник виїздить до Уфи. В.Сосюра працював військовим кореспондентом фронтової газети “За честь Батьківщини” бере участь у роботі українського радіокомітету, виступає як пропагандист і агітатор, виїздить на фронт. 1944р. поет повертається до Києва.

У 1948 Сосюру відзначено найвищою тоді нагородою — Сталінською премією.

Незважаючи на хворобу серця письменник багато працював — з’являються збірки “Лірика” (1959) і “Близька далина” (1960), “Поезія не спить” (1961), “Щастя сім’ї трудової” (1962) і “Якби помножити любов усіх людей” (1963).

В останні роки свого життя письменник написав автобіогрфічний роман “Третя рота”.

Останніми творами В. Сосюри є поема “За владу Рад” (1964), останніми збірками — “Осінні мелодії” і “Весни дихання” (1964) .

В 1951 він знову зазнав обвинувачення у «буржуазному націоналізмі» за патріотичну поезію «Любіть Україну», яка була написана 1944 року.

У 1963 році отримав Шевченківську премію (за збірки поезії “Ластівки на сонці” і “Щастя сім’ї трудової”).

Помер 8 січня 1965 року. Похований у місті Києві, на Байковому кладовищі у Києві.

Цікаві факти про Володимира Сосюру!

У дитинстві він захоплювався творчістю: Т.Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Пушкіна, М. Лермонтова.

Володимир Сосюра був двічі засуджений до страти. Його врятували вірші: червоноармійці заслухалися поезіями й пожаліли талановитого юнака.

Упродовж життя видав понад 80 поетичних збірок.

Найулюбленіший колір Володимира Миколайовича – голубий.

Твори Сосюри

У творчості Володимира Сосюри виразно простежуються риси неоромантизму. Найбільше працював Володимир Миколайович у жанрах патріотичної, пейзажної та інтимної лірики.

– романи Сосюри:

• Третя Рота (1926-30; 1942; осінь 1959 — весна 1960)
• Червоногвардієць (1937-40; віршований роман)

– вірші Сосюри:

• Білі акації будуть цвісти
• Васильки
• Вода десь точить білий камінь
• Ганна Іванівна
• Гей, рум’яні мої небокраї
• До брата
• Іще не скресла крига на Дніпрі
• Зима
• Коли світало
• Люблю весну, та хто її не любить
• Любіть Україну (1944)
• Літо
• Марії
• Солов’їні далі
• Степ
• Так ніхто не кохав
• Третя рота (Павлу Безпощадному)
• Учитель
• Я пам’ятаю
• Як я люблю тебе, мій краю вугляний

– поеми Сосюри:

• 1917 рік (1921)
• Віра (1923)
• Вітчизна (1949)
• Володька (лютий 1943)
• Вчителька (1928–1929)
• Галичанка (1931)
• Залізниця (1923–1924; епопея з п’яти поем)
• Мазепа (1929 – 1959, була в списку заборонених творів)
• Минуле (1930)
• Оксана (1922)
• Розгром
• Розстріляне безсмертя (1960)
• Студентка (1947)
• Червона зима