«Вождь червоношкірих» скорочено

О.Генрі «Вождь червоношкірих» читати скорочено українською варто, щоб згадати кумедне оповідання про викрадення хлопчика, який своїми витівками змушує викрадачів пожалкувати про скоєне.

«Вождь червоношкірих» скорочено (аудіокнига)

О.Генрі «Вождь червоношкірих» скорочено

Події новели відбуваються в містечку Поплар-коув і його околицях, що в американському штаті Алабама.  Оповідач, на ім’я Сем, разом з Біллом Дрісколл вирішують викрасти дитину з багатої сім’ї, щоб отримати викуп.  Їм не вистачало двох тисяч доларів «на проведення шахрайської спекуляції», і викрадення з метою викупу видалося їм легким вирішенням питання. Як говорив потім Білл, на них «зійшло тимчасове затьмарення розуму», тільки вони зрозуміли це пізніше.

Вибравши для своєї мети непоказне провінційне містечко, яке не могло послати за ними навздогін нікого страшнішого за констеблів, викрадачі беруться за справу.

Жертвою викрадення Білл і Сем вибирають єдиного сина одного з найзаможніших жителів – Ебенезера Дорсета. Вони не сумнівалися, що «чесний і непідкупний церковний збирач» Дорсет одразу заплатить потрібну суму, щоб визволити свого синочка з рук злочинців. За кілька миль від міста вони знайшли печеру, в якій склали провізію до прибуття бранця.

Проїжджаючи ввечері повз будинок старого Дорсета, викрадачі помічають хлопчика, який жбурляє камінням в кошеня, що сидить на паркані. Це і є Джонні, син Ебенезера. Білл пропонує Джонні покататися у фургоні і простягає пакетик льодяників. На що хлопчисько жбурляє йому в око уламком цеглини. Білл вирішує, що це обійдеться його таткові в додаткові п’ятсот доларів, потім він вилазить з шарабана і намагається зловити хлопчиська, щоб забрати силою. Джонні відчайдушно б’ється, але обом чоловікам все ж вдається вивезти його з містечка.

Білл залишається вартувати Джонні, а Сем відправляється повернути фургон. Повернувшись до печери, він бачить що Білл заклеює пластиром розбиту фізіономію. Виявилося, що Білл з Джонні грали в індіанців. Хлопчисько розкладав багаття біля входу в печеру і причепив до свого рудого волосся два яструбині пера.

Хлопчисько оголосив себе Вождем червоношкірих. Життя в печері Джонні подобається. Він сприйняв усе це як гру, і вважав, що потрапив у цікаву пригоду та зовсім не прагнув повернутися додому. Білла і його супутника він вважав своїми блідолицими бранцями. Сема він назвав – Зміїним Оком, а Білла – старим мисливцем Хенком.

Першого Джонні хоче засмажити на вогнищі, «ледь його хоробрі воїни повернуться з походу», а з другого – зняти скальп з ранковою зорею. Взагалі «Білла цей хлопчисько залякав з самого початку», тому що кожні п’ять хвилин він викрикував шалений військовий клич і крався з палицею до входу в печеру вистежувати ненависних блідолицих.

Нарешті настав вечір і вони лягли спати. Години дві Джонні не давав шахраям заснути: все схоплювався і хапався за палицю-«рушницю».  Вождь червоношкірих сподівається, що викрадачі назавжди залишать його жити з ними в печері. Однак у дорослих інші плани.

Зрештою Сем заснув, але йому наснився кошмар, ніби страшний пірат зловив його і прикував до дерева.

А на світанку Сема розбудив Білл: він верещав, як жінка, що побачила гусеницю чи привида.

Сем побачив, що Вождь червоношкірих сидить на Біллі верхи з ножем у руці і збирається знімати з Білла скальп. Сем забирає ножа і укладає хлопчиська спати. Однак з цього моменту дух Білла зломлений: за весь час, що хлопчик провів у печері, він не стулив очей. Та й сам Сем раптом згадує, що Вождь червоношкірих обіцяв спалити його на вогнищі, коли зійде сонце. Він сідає подалі від Джонні і закурює люльку. Спати йому розхотілося.

Білл прямо каже другу, що його страх абсолютно природний. У нього вже з’являються сумніви в тому, що хтось стане платити гроші за повернення такого диявола додому. Сем вирішує пройтись у напрямку містечка, щоб побачити як місцеві проводять пошуки Джонні, але нікого не зустрів. Тим часом хлопчисько засовує Біллу гарячу картоплину за комір, а потім ще й намагається вдарити його по голові камінням за те, що той мало не відірвав йому вуха. Сем повертається і зупиняє сварку, але мстивий Вождь червоношкірих майструє пращу і жбурляє каміння, так що Білл непритомніє і падає головою в багаття. Насилу відкачавши друга, який тепер вже боїться навіть залишатися наодинці з Джонні, Сем обіцяє покарати хлопчика і заявляє, що якщо той не виправиться, то буде відправлений додому. Вождь червоношкірих відразу стихає і йде до Білла просити вибачення.

Сем з Біллом складають листа до Дорсета, причому Білл зі сльозами на очах просить Сема призначити викуп тільки в півтори тисячі, щоб Дорсет заплатив швидше і позбавив їх від свого шибеника. Різницю Білл готовий покрити зі своєї кишені. Сем відправляється в село розвідати, що говорять жителі щодо викрадення дитини, і відіслати листа Дорсету. Але на великикй подив викрадача у місті немає ні паніки, ні спроб відшукати хлопчика.

Тим часом невгамовний хлопчик вирішив пограти у розвідників, визначивши Біллу роль вірного коня. Коли той дізнався про свою долю, у чоловіка з’явився «вираз, як у кролика, який потрапив у пастку». Він був готовий зменшити суму викупу до тисячі доларів, але Сем був уже далеко.

Повернувшись Сем не знаходить у печері ні Білла, ні хлопчиська. Через півгодини з кущів доноситься шелест. З’являється Білл, за яким, безшумно ступаючи, як розвідник, крадеться Джонні. Білл не бачить його і розповідає про всі муки, які йому довелося пережити через маленького бранця. Він зізнався, що відправив нестерпного хлопця додому, оскільки «є межа людському терпінню».  Поки Сема не було Біллові довелося проскакати дев’яносто миль у вигляді коня, їсти овес, заміною якого послужив пісок; а ще дуже довго пояснювати Джонні, чому в дірках нічого немає, навіщо дорога йде в обидві сторони, чому трава зелена та інше. Тоді Білл не витримав і відтягнув хлопчика  додому, який всю дорогу брикався і кусав Білла.

Після розповіді Білла, Сем попросив того обернутись. Коли Білл обернувся і побачив у себе за спиною Вождя червоношкірих, він падає на траву. Сем побоюється за його розум і обіцяє, що, можливо, все скінчиться сьогодні ж, якщо старий прийме їх умови. Білл покірно погоджується ще потерпіти.

Однак відповідь старого Дорсета ставить викрадачів в глухий кут. Він погоджується взяти свого сина Джонні назад, якщо викрадачі доплатять йому 250 доларів. Причому Дорсет радить повернути йому хлопчика вночі, в іншому випадку він не ручається за поведінку сусідів, впевнених, що шибеник зник безвісти.

Білл благає Сема віддати гроші. Сем погоджується, так як Джонні вже замучив і його самого. Викрадачі кажуть Джонні, що батько купив йому нову рушницю і мокасини, та обіцяють поїхати з ним полювати на ведмедя. Викрадачі вважають, що така історія допоможе їм довезти хлопчика до батьківського дому.

Опівночі Сем і Білл постають перед Дорсетом та відраховують йому гроші. Ледве Джонні розуміє, що його обдурили, він вчепився за ногу Білла, як п’явка. Батько насилу віддирає його. Він ручається, що зуміє протриматися хвилин десять, не випускаючи сина, так що у Білла з Семом є трохи часу, щоб перетнути «Центральні, Південні і Середньозахідні штати і добігти до канадського кордону».

Хоча ніч дуже темна, і Білл трохи товстуватий, а Сем вміє бігати швидко, йому вдається наздогнати товариша тільки за півтори милі від міста.