У вірші “Всі ми – яблуні, облиті купоросом…” Ліни Костенко в образі сумнівного господаря саду, який більше шкодить деревам, ніж сприяє їхній родючості, виражено сутність владної ідеології, котра свою роль вбачає в нищенні справжніх письменників та їх творів, натомість плекаючи штучні замінники. Функціонально значимими є також образ коріння, образ бутафорського плоду, образ пір року тощо.
“Всі ми – яблуні, облиті купоросом…” Ліна Костенко
Всі ми – яблуні, облиті купоросом.
Всі ми здатні родити лише дрібні гіркущі
яблучка.
І коли наш господар чіпляє на нас рум‘яні
бутафорські плоди –
ілюзію урожаю –
коріння наше болить у нашій землі.
Я вийшла із цього саду.
Наді мною нема господаря.
Мені дорога лиш земля, з якої я росту.
Я стою одиноко, але в промерзлих суцвіттях
передчуваю свої перші справжні яблука
Вірші Ліни Костенко популярні не лише в Україні, а й у всьому світі та перекладені багатьма мовами.
Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша “Всі ми – яблуні, облиті купоросом…” Ліни Костенко лишайте інформацію в коментарях.
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
