Раїса Іванченко “Ярославни” характеристика героїв твору допоможе розкрити образи Ярослава Мудрого, його доньок Єлизавети та Анни та інших персонажів оповідання.
Головні герої твору “Ярославни”
“Ярославни” характеристика героїв
Характеристика Ярослава Мудрого
Ярослав Мудрий – князь Київської Русі. Він — зміцнив авторитет своєї держави не лише силою та мечем, а й передусім розумом і знаннями. Ярослав будує храми, відкриває школи, збирає бібліотеку, хоче видати своїх дітей за правителів європейських держав. Для нього влада — це відповідальність перед Богом і народом. Він прагне незалежності Русі від чужоземної зверхності й бачить у культурі й релігії джерело сили своєї землі. За його правління Русь поважали, вважали рівною іншим європейським державам.
- Риси характеру Ярослава Мудрого: розумний, далекоглядний, освічений, турботливий, дипломат
- Діяльність: розвивав освіту, писемність, культуру, укладав політичні союзи через династичні шлюби
- Цінності: мир, культура, закон, розвиток, освіта, міжнародне визнання
- Значення: підніс Русь до рівня впливових європейських держав
Цитатна характеристика:
“князь Ярослав Мудрий, зі спокійними, лагідними очима, з пишною, довгою, уже сивіючою бородою.”
“Лише князь сміливо дивиться Богові ув очі. Бо він — великий князь Київської Русі, обранець Бога на землі.”
Характеристика Інгігерди
Інгігерда (Ірина) – княгиня, дружина Ярослава Мудрого. Колись — шведська принцеса, тепер — берегиня київського двору. Вона символ союзу двох культур — скандинавської і слов’янської. Її присутність поруч із Ярославом підкреслює дипломатичну далекоглядність князя. Вона — мати, яка виховала доньок для високої місії у світі.
Цитатна характеристика:
“розповніла кругловида княгиня Ірина, та, яку Інгвар пам’ятав ще свейською королівною Інгігердою.”
“княгиня Ірина — зовні сувора й спокійна. Може, від того, що в її тілі тече холодна кров суворих свеїв”
Характеристика Єлизавети
Єлизавета Ярославна – князівна Київської Русі з гордою поставою й розумними очима. Вона виростає серед книг і мозаїк Софії Київської, допомагає переписувати візантійські рукописи. Її кличуть у чужий край — Норвегію — кохання, але й державний обов’язок. У її серці бореться любов до рідної землі й бажання послужити Русі через союз. Вона обирає не легке щастя, а велику місію: нести славу Русі у світ.
- Риси характеру Єлизавети: розумна, хоробра, освічена
- Діяльність: була дружиною норвезького і данського королів, зміцнювала міжнародні зв’язки
Цитатна характеристика:
“Горда князівна Єлизавета припала Гаральду до серця”
“Золотокоса дівчина з золотою гривною на грудях — це чарівна, добра фея, яка мусить принести їхньому краю спокій і мир. Адже коли маєш за плечима могутнього сусіда — хто наважиться тебе образити?”
“Влітку 1045 року Єлизавета виїхала до Норвегії. До суворих скелястих берегів, що омивали хвилі холодного моря. Далекий шлях не лякав її: князівна знала, що чекає на неї теплий прийом людей, палка любов Гаральда і корона королеви.
Доля судила їй через двадцять-років овдовіти — Гаральд Суворий загинув у війні з Англією в 1066 році. Єлизавета Ярославна стала дружиною короля Данії Свена Естрідсена…”
Характеристика Анни
Анна Ярославна – найвідоміша дочка Ярослава, що вийшла заміж за короля Франції. Анна — ніжна й замислена, любить рідну землю з її лугами й річками. Вона бере з собою книги й Євангеліє — скарб духовності Русі. У далекій Франції вона будує церкви в київському стилі, підписує документи кирилицею, виховує сина-короля. Її доля — приклад самопожертви й глибокої любові до батьківщини навіть на чужині.
- Риси характеру Анни: далекоглядна, чуйна, горда, освічена, культурна, духовно багата, патріотична
- Діяльність: стала королевою Франції, зберігала українську ідентичність, підписувала документи кирилицею, сприяла освіті й будівництву церков
- Цінності: книги, знання, духовна спадщина Русі
- Образ: символ культурного мосту між Києвом і Європою
Цитатна характеристика:
“Князівна Анна покидала отчий дім і виїздила до нареченого. Уже були готові вози з багатими скринями — золото, срібло, персидські килими, грецькі шовки, хутрові кожухи і Аннине вишивання — червоно-чорним і сонячно-зеленим. То на згадку про теплу й привітну батьківську землю бере Анна. То барви рідного краю.”
“Окидає посмутнілими очима далекі луки задніпровські. Чи є там, на далекій Сені, отакі зелені й квітучі кручі? Чи ж так само плеще хвиля об берег піщаний? Чи ж співають таких ніжних веснянок?”
“Вона читатиме там ці книжки, і їй буде здаватися, що вона вдома. Анна научить і дітей своїх читати книги і любити їх…”
“Анна не мала сили вернутись на рідну землю. Але мала Анна-Агнія владу — вона могла сюди, на галльську землю, перенести куточок тієї рідної краси. І королева Франції будує кілька церков, подібних до київських. Фрески і мозаїки їх нагадували київські.”
Характеристика Інгвара
Інгвар – посланець вікінга Гаральда. Він суворий воїн із півночі, в Києві бачить красу храмів, мудрість людей. Його вражають мозаїки, співи в Десятинній церкві, велич Софії. У його душі пробуджується повага до землі Руської. Він мусить умовити Єлизавету стати дружиною Гаральда, але розуміє — її не підкупиш лише багатством чи славою меча. Її треба переконати серцем і словом.
Риси характеру Інгвара: цілеспрямований, спостережливий, розумний.
Характеристика Гаральда
Гаральд Суворий – норвезький конунг, сміливий і войовничий. Його життя — це походи, битви, слава. Він хоче одружитися з Єлизаветою Ярославною, навіть після відмови. Для Гаральда шлюб із нею — не тільки любов, а й союз двох великих земель.
Характеристика Готьє Савояр
Готьє Савояр – французький єпископ і дипломат. Він хитрий і досвідчений, чудово знає слабкості свого королівства. Його завдання — переконати Ярослава віддати Анну за французького короля. Коли він бачить красу й багатство Русі, він навіть заздрить її силі й порядку. Та все одно виконує свою місію — для зміцнення французької королівської влади й нових союзів.
Автор матеріалу – Гнатюк Юлія
Авторські права на опублікований матеріал належать сайту dovidka.biz.ua.
