«Життя – це сон» – п’єса іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барка, вважається найбільш відомою і значною п’єсою. У центрі твору – конфлікт між долею і боргом, людиною і природою, владою і особистістю.
“Життя – це сон” головні герої
- Басиліо, король Полонії.
- Сехисмундо, принц.
- Астольфо, герцог Московії.
- Клотальдо, слуга.
- Кларін, блазень.
- Естрелья, інфанта.
- Росáура, знатна дама.
- Солдати, почет, музиканти, співаки, слуги, придворні дами.
Басиліо багато років страждає від того, що власноруч кинув сина у в’язницю.
Росаура любить і водночас хоче помститися Астольфо.
Клотальдо переживає у своїй душі гостре зіткнення почуття і обов’язки (він мав убити Росауру, але вона його рідна кров; Астольфо врятував його від загибелі, і він його боржник, проте Росаура вимагає від Клотальдо помститися за неї).
У душі Сехисмундо борються «звіряче» і людське, любов і монарший обов’язок, добро і зло, Бог і Диявол. Особистість змальована автором як об’єднання стихійних начал, непізнана і глибока таємниця.
