Аналіз «Червона калино, чого в лузі гнешся» Франко

Вірш «Червона калина, чого в лузі гнешся?» написана у формі діалогу між червоною калиною і дубом. За народною символікою червона калина уособлює вродливу дівчину, а дуб — молодого парубка. У поезії поет майстерно відобразив у прагненні калини до сонця — любов до життя, важкі переживання людини за свою гірку долю. Поезія відзначається глибоким ліризмом і високою музичністю.

Аналіз «Червона калино, чого в лузі гнешся»

Автор: Іван Франко

Тема — діалог між ніжною калиною і похмурим дубом
Ідея — В образі калини вгадується душа ніжної беззахисної дівчини , а в образі дуба -душа грубого , нечулого парубка

Художні засоби «Червона калино…»
Епітети — червона калина, колюче терня, тиха молитва
Риторичні запитання — червона калина , чому в лузі гнешся? Чи світла не любишь , до сонця не гнешься ? Чи жаль тобі цвіту на радощі світу? Чи бурі боїшся , чи грому з блакиті?

Франко «Червона калино, чого в лузі гнешся»

Червона  калино,  чого  в  лузі  гнешся?
Чого  в  лузі  гнешся?
Чи  світла  не  любиш,  до  сонця  не  пнешся?
До  сонця  не  пнешся?
Чи  жаль  тобі  цвіту  на  радощі  світу?
На  радощі  світу?
Чи  бурі  боїшся,  чи  грому  з  блакиту?
Чи  грому  з  блакиту?
Не  жаль  мені  цвіту,  не  страшно  і  грому,
Не  страшно  і  грому.
І  світло  люблю  я,  купаюся  в  ньому,
Купаюся  в  ньому.
Та  вгору  не  пнуся,  бо  сили  не  маю,
Бо  сили  не  маю.
Червоні  ягідки  додолу  схиляю,
Додолу  схиляю.
Я  вгору  не  пнуся,  я  дубам  не  пара,
Я  дубам  не  пара:
Та  ти  мене,  дубе,  отінив,  як  хмара.
Отінив,  як  хмара.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *