Б. Грінченко «Сонячний промінь» аналіз твору

Б. Грінченко «Сонячний промінь» аналіз твору

Тема: правдиве зображення праці інтелігента-культурника, небайдужого до долі власного народу; відтворення взаємин української інтелігенції із селянством, показ перших кроків до зближення представників українського національно-культурного руху кінця 80-х рр. З народом.

Ідея: возвеличення праці, спрямованої на просвітництво народу, розвиток культури рідної мови, щирого почуття кохання; засудження підступності, жорстокості, прагнення принизити простий люд, тримати його в рабській покорі, залежності.

Основна думка: «Не біймося, що нас мало. Все велике починається з малого! Ставаймо до великого діла, і воно саме заставить нас вирости, зробитися дужими і того діла достойними…»; «…щоб учити по-вкраїнському і вважати вкраїнську мову за мову, а не за покидьок».

Жанр: повість.

Сюжет «Сонячний промінь»

Марко Кравченко, студент останнього курсу історико-філологічного факультету, віддається культурницькій роботі серед народу. Він щиро вважає, що єдиний спосіб допомогти народові — це просвіта, а найдоцільніший політичний лад — парламентаризм. Прибувши в село на запрошення поміщика Городянського як репетитор його сина, Марко Кравченко веде бесіди із селянами, вчить їх грамоти, читає їм українські твори.

Але надії Кравченка прислужитися рідному народові зазнали краху: до його культурницьких дій насторожено поставилися самі селяни; довідавшись про неблагонадійні заходи молодого вчителя, поміщик звільняє його з посади; від важкої вчительської праці гине і реальний, земний «сонячний промінь» у житті Кравченка — донька поміщика Городянського Катерина, яка зреклася свого середовища й вирішила зблизитися з народом.

Композиція «Сонячний промінь»

Твір містить 10 розділів та епілог. Розповідь у повісті ведеться від третьої особи.

Експозиція: знайомство з Марком Петровичем Кравченком, його соціальним походженням.

Зав’язка: приїзд героя до села вчителювати; його намагання дослідити умови життя простого люду та віднайти з ними контакт.

Кульмінація: смерть Катерини Дмитрівни.

Розв’язка: епілог — клятва Марка на могилі Катерини щодо виконання її заповіту.

Проблематика «Сонячний промінь»

  • · кохання і ненависть;
  • · соціальні та економічні умови життя;
  • · мова, поважне ставлення до неї; чи є вона жаргоном щоденної праці, яка б не була тягарем, а приносила насолоду, радість;
  • · батьки і діти;
  • · роль освіти у формуванні національної свідомості.

Особливості назви «Сонячний промінь»

Сонячний промінь, у щирому розумінні,— символ знань, яким інтелігенти-культурники прагнуть просвітити селян для зарадження їх долі.

Від важкої вчительської праці гине невдовзі і «сонячний промінь» у житті Кравченка — його кохана і дружина Катерина, котра таки зреклася панського середовища в ім’я єднання з народом (її загибель — символ того, наскільки слабким є «сонячні промінчики» супроти царства темноти).

«Потім він (Марко) побачив, як сонячний промінь визирнув з-за краю балки і стрельнув у туман, а за ним другий, третій… І Марко подумав: — Мій промінь уже не засвітить». «…Сяє сонце краси, правди та добра… Ти була мені сонячним променем, що осяяв мені все життя моє і зробив мене щасливим… мета людського життя — бути людям сонячним променем і робити їх щасливими?»

Історія написання «Сонячний промінь»

Перший великий твір — повість «Сонячний промінь» (1890) — Б. Грінченко присвятив діяльності народолюбної інтелігенції. Написано повість 1890 р. в с. Олексіївка Слов’яносербського повіту Катеринославської губернії, де прозаїк учителював. Уперше надруковано в журналі «Зоря» — 1891 р.

Повість — документ, красномовне свідчення про обставини, в яких розвивалася тогочасна українська література, зокрема й творчість Б. Грінченка.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *