«Чорна Рада» аналіз

чорна рада скорочена

Роман «Чорна рада» був написаний українською і російською мовами. Українською мовою його вперше було надруковано в 1857 р. В основу твору покладено історичні події, описуються в ньому роки, коли Правобережна Україна відійшла від Польщі. На гетьманську булаву претендувало кілька осіб, боротьба не була справедливою.

«Чорна рада» Куліш аналіз твору

Підзаголовок: «Хроніка 1663 року»
Автор: П. Куліш
Рік: 1857
Літературний рід: епос

Жанр «Чорна Рада»: історичний роман, роман-хроніка

Тема «Чорна Рада»: розповідь про Чорну раду, що відбулася в Ніжині в 1663 році

Ідея «Чорна Рада»: заклик до єднання, цілісності України; утвердження думки, що тільки свідома українська інтелігенція має бути панівним класом суспільства.

Джерела роману: «История Малороссии» М. Маркевича, «История Малой России» Д. Бантиш-Каменського, літопис Самовидця.
Дві сюжетні лінії — соціальна і любовна.
Відхилення від історичних фактів: опис подорожі полковника Шрама, його перебування на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з Лесею, двобій Петра з Кирилом Туром, переживання Лесі через коханого.

Проблематика «Чорна Рада»

  • Історична доля України
  • Взаємини між панством та біднотою
  • Стосунки між Україною та Росією
  • Вірність обов’язку, козацька честь
  • Місце Запорозької Січі в історії України
  • Любов і ненависть
  • Вірність і зрада
  • Батьки і діти
  • Історична постать і сучасність
  • Цінність людського життя
  • «Усякому єсть своя кара і награда од бога»

Письменник акцентує увагу на суперечностях між простими козаками істаршиною, між міщанами і шляхтичами, між городовими козаками і запорожцями.

Визначальним сюжетним «полігоном» для характерологічного увиразнення героїв є дорога, у яку вирушає козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей.

Головні герої «Чорна Рада»

  • Яким Сомко — наказний гетьман Лівобережжя, переяслав­ський полковник ,
  •  Павло Тетеря — правобережний гетьман
  •  Васюта Золотаренко — ніжинський полковник,
  • Іван Брюховецький — кошовий — гетьман Запо­розької Січі
  • московський князь Гагін,
  • Кирило Тур — запорозький козак, курінний отаман;
  • полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний),
  • Петро Шраменко — його син;
  • Михайло Черевань — колишній козак, господар хутора,
  • Меланія дружина Михайла Череваня і доч­ка Леся
  • Божий Чоловік
  • Матвій Гвинтовка
  • Вуяхевич

Сюжет «Чорна Рада»

Приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня, знайомство Петра Шрама з родиною Череванів, спілкування з Божим Чоловіком — бажання Шрама заручити Петра й Лесю — Шра­ми й Черевані в Києві, розмова з незадоволеними міщанами — зна­йомство Лесі з Кирилом Туром — зустріч Череваня й Шрама з Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі — вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, натяк Тура на викрадення Лесі — нічне викраден­ня Лесі, двобій Кирила Тура з Петром Шраменком — гостини Шрама на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина — зустріч Петра Шрамен-ка з Кирилом Туром, сніданок у нього вдома — покарання біля стовпа Кирила Тура в урочищі Романовський Кут, повернення Кирила й Пет­ра додому — перипетії в Ніжині — Чорна рада в Ніжині — обурення об­дуреної черні, розчарування її в Брюховецькому — пропозиція Тура по­рятувати ціною свого життя Сомка (у в’язниці) й відмова останнього — засудження Тетерею на смерть старого Шрама («як бунтівника») — од­руження Петра ІІІраменка й Лесі.

Композиція «Чорна рада»

Твір містить 18 розділів.
Автор влучно використав композиційний прийом — подорож героїв. Цей прийом дає змогу показати широку панораму народного життя, різні стани, верстви населення, ознайомити і героїв твору, і читачів із тим, як і чим живе й дихає народ, складними соціальними проблемами тогочасності.

Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману.

Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.

Кульмінація: проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень.

Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.

Якщо ви можете доповнити аналіз роману Пантелеймона Куліша лишайте інформацію в коментарях.

Коментарі:
  1. 3 года ago
  2. 8 месяцев ago
  3. 8 месяцев ago
    • 8 месяцев ago
    • 7 месяцев ago
  4. 8 месяцев ago
  5. 7 месяцев ago
  6. 7 месяцев ago
  7. 7 месяцев ago
  8. 5 месяцев ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *