Хронологічний довідник
Наддніпрянська Україна у 19 ст
1853 р., 4 жовтня — початок Кримської війни між Російською й Османською імперіями, до якої 15-16 березня 1854 р. приєдналися Велика Британія, Франція та Сардинське королівство. Тривала до 18 березня 1856 р.
1854 р., 14 (26) вересня —1855 р., 30 серпня (10 вересня) — штурм і взяття Севастополя англо-французькими військами.
1855 р., лютий-квітень — масовий антикріпосницький рух «Київська козаччина». Почався після царського маніфесту від 29 січня 1855 р. про створення мобільного державного ополчення. Поширилися чутки про набір у козаки. 183 тис. кріпаків з 442-х сіл вимагали занести їх до списків козаків. Відбувалися стихійні сутички з військами.
1856 р., 18 березня — закінчення Кримської війни. Укладення Паризького мирного договору між Росією і Туреччиною. Росії заборонялося мати воєнний флот на Чорному морі та будувати берегові укріплення.
1856 р., літо — селянський рух «У Таврію за волею». Поширилися чутки, що селянам у Криму роздають землю і дають волю. Рухом охоплено 574 села з населенням 76 тис. осіб.
1856, 13 листопада 1860 рр., лютий – організація та діяльність Харківсько-Київського студентською таємного політичного товариства.
1857 р., 3 січня створення царським урядом Таємного комітету для підготовки селянської реформи.
1857 р. ліквідація військових поселень у Російській імперії.
1859 р., 11 жовтня – відкриті в Києві першої у Російській імперії недільної школи.
1859 р. – виникнення в Петербурзі першої Громади, напівлегального непартійного об’єднання.
1860 р. – створення в Києві Української громади на чолі з Володимиром Антоновичем. Організація Державного банку в Петербурзі, відкриття його філій у Харкові й Одесі. Початок фінансової реформи.
60-ті роки XIX ст., початок – діяльність «хлопоманів» на чолі з В. Антоновичем.
1861 р., 12 січня — випуск у Петербурзі першого числа щомісячного суспільно-політичного та літературного часопису «Основа» українською мовою (редактор — Олександр Білозерський). Припинив існування 1862 р. Вийшло у світ 22 числа журналу.
1861 р., 19 лютого — імператор Олександр II підписав маніфест і «Загальне положення про селян, звільнених з кріпацтва». Скасування кріпосного права в Російській імперії.
1861 р., 10 (22) травня — перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі.
1862 р., 10 червня — указ імператора про закриття недільних шкіл за нібито здійснювану в них революційну пропаганду. 1864 р. знову дозволені, але з всіляким перешкоджанням їхній роботі.
1862 р. — Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла України…», який наступного року був покладений на музику Михайлом Вербицьким, згодом став національним і державним гімном України.
1863 р., 10 січня — 1864 р., вересень — антиросійське повстання у Польщі, Правобережній Україні, Західній Білорусії та Литві (польське повстання). У повстанні брали участь й українці, зокрема Андрій Красовський і Андрій Потебня.
1863 р., 18 липня — циркуляр міністра внутрішніх справ про обмеження видання книг і заборону викладання в школах українською мовою (Валуєвський циркуляр, Валуєвський указ).
1864 р., 1 січня — ухвалення царським урядом положення про земські установи. Проведення земської реформи. Утворення в Лівобережній і Південній Україні 6 губернських і понад 60 повітових земств. На Правобережній Україні земський устрій запроваджено в 1911 р. Земські школи відіграли важливу роль у розвитку народної освіти.
1864 р., 14 червня — ухвалення царським урядом положення про початкові народні училища. Початок шкільної реформи, запровадження єдиної системи початкової освіти.
1864 р., 19 листопада — затвердження імператором нового статуту гімназій. Реформа середньої школи, розподіл її на класичні та реальні гімназії.
1864 р., 20 листопада — затвердження царем судових статутів. Судова реформа: судочинство стало відкритим, рішення приймали присяжні засідателі, обвинувачені отримали право захисту. Найбільш послідовно демократична реформа.
1865 р., 6 квітня — видання царським урядом «Тимчасових правил про пресу». Проведення цензурної реформи.
1866 р., 1 вересня — відкриття першої у Наддніпрянській Україні залізниці (Одеса — Балта). Початок першого періоду активного будівництва залізниць в Україні (1866-1879 рр.). Перша велика залізниця Київ — Одеса (612 верст) збудована протягом 1866-1871 рр.
1866 р., листопад — реформа державних селян, у власність яких перейшли значні земельні масиви.
1868 р., 8 (20) жовтня — створення в Києві першого в Україні приватного комерційного банку.
1870 р., 16 червня — ухвалення царським урядом рішення про проведення реформи системи міського самоврядування, створення у містах органів міського самоврядування — міських дум.
70-ті роки XIX ст., початок — відновлення громадівського руху.
1872 р. — організація в Києві народницького гуртка «чайковців» на чолі з Павлом Аксельродом. Остаточно оформився у лютому-березні 1873 р.
1873 р., 13 лютого — створення у Києві Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, що об’єднав довкола себе найкращі наукові сили. Першим головою був Григорій Галаган, а діловим керівником Павло Чубинський. Ліквідований 1876 р. згідно з Емським актом.
1873 р., вересень – заснування у Києві народницького гуртка «Київська комуна». Активними учасниками були Яків Стефанович, Катерина Брешковська та інші.
1873 р., осінь — 1874 р. масове «ходіння н народ» революційних пропагандистів. Найактивнішими були одеські «чайковці», члени «Київської комуни». Спроби народників організувати повстання на селі зазнали невдачі.
1874 р., 1 січня затвердження царем Статуту про військову повинність. Реформа комплектування армії, скорочення терміну служби до 6-7 років, запровадження загальної військової повинності.
1874-1875 рр. – друкованим органом Київської громади була газета «Кієвскій телеграф».
1875 р„ травень – Євгеном Заславським в Одесі створено першу в Російській імперії робітничу організацію “Південноросійський союз робітників». У сфері впливу організації перебувало близько 260 осіб. Розгромлений у грудні цього ж року.
1875 р. — початок діяльності народницького гуртка «Південних бунтарів». Наприкінці наступного року розпався.
1876 р., 18 травня – підписання імператором Омського акту, що забороняв видання та ввезення з-за кордону літератури української мовою. Заборона театральних вистав українською мовою.
1877 р., лютий — спроби народницької групи Я. Стефановича підготувати повстання селян на півдні Київщини. Створення «Таємної дружини».
1877 р., 12 квітня — 1878 р., 3 березня — російсько-турецька війна, значна кількість українців брала участь у воєнних діях, перебуваючи в російській армії.
1877 р., червень-вересень — розкриття «Чигиринської змови» поліцією, арешт і заслання її активних учасників.
1878 р. — початок активної закордонної діяльності Михайла Драгоманова (емігрував восени 187$ р.), видання у Женеві журналу «Громада, українська збірка, впорядкована М. Драгомановим». Часопис «Громада» виходив до 1882 р. (вийшло 5 випусків).
1879 р., серпень — остаточний розкол «Землі та волі» на дві самостійні організації «Народну волю» (зосередилися на організації політичного терору) і «Чорний переділ» (намагалися продовжувати агітаційно-пропагандистську роботу з підготовки революції-).
80-ті роки XIX ст. — остаточне завершення промислового перевороту в Наддніпрянській Україні.
1881 р., 1 березня — убивство народовольцями імператора. Серед головних організаторів змови були українці Андрій Желябов, Микола Кибальчич. Очікувана революція не настала, народницькі організації незабаром були розгромлені.
1881 р., жовтень — таємний циркуляр міністерства внутрішніх справ допускав постановки театральних вистав українською мовою з дозволу генерал-губернатора, забороняв створення українських театрів та українських театральних груп.
1881 р., 28 грудня — закон про ліквідацію категорії тимчасовозобов’язаних селян і їх перехід на обов’язковий викуп з 1 січня 1883 р.
1887 р., 17 травня — почався перший страйк шахтарів Донбасу.
1887 р. — створення Миколою Левитським хліборобських спілок в Олександрівському повіті Катеринославської губернії, перших кооперативних організацій на Наддніпрянщині. Створення синдикату цукрозаводчиків.
1891 (1892) р., літо — 1893 р., літо — діяльність таємної студентської самостійницької організації «Братство тарасівців». Організували в Каневі, на могилі Т. Шевченка, студенти М. Базькевич, М. Байздренко, В. Боровик та І. Липа. Згодом у склад товариства входили Микола Міхновський, Борис Грінченко, Михайло Коцюбинський та інші. Найбільший успіх тарасівці мали в Харкові.
1892 р., весна — відкриття в Києві першої в Російській імперії електричної лінії трамваю.
1897 р., 28 січня — перший загальний перепис населення в Російській імперії (126,4 млн осіб, з них 22,6 млн українців). В Україні чотири великих міста — Одеса (понад 400 тис. мешканців), Київ (майже 250 тис.). Харків (майже 175 тис.), Катеринослав (113 тис.).
1897 р. — створення в Києві за ініціативою О. Кониського Всеукраїнської загальної організації («Загальна українська безпартійна демократична організація»), що мала національно-культурницький характер. Почесними членами організації були діячі «старої громади» Володимир Антонович, Микола Лисенко, дійсними членами — Євген Чикаленко, Олександр Лотоцький, Тадей Рильський. У 1904 р. перетворена на УДП.
1898 р., 1-3 березня — створення РСДРП. На першому з’їзді в Мінську серед дев’яти делегатів четверо представляли соціал-демократів України.
Читайте тему “НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.” щоб детальніше вивчити тему.